Держава-«Беркут» (ВІДЕО)

… І знову події в Україні змусили багатьох здригнутися. З якихось дивних причин – ніч з 10 на 11 для української влади стає специфічною. Остання спроба розгону Майдану відбулась у ніч з 10 на 11 грудня. І в ніч з 10 на 11 січня – нове протистояння. І знову «засвітився» «Беркут».

Цього разу сутички сталися із бійцями спецпідрозділу біля Києво-Святошинського районного суду. Сплеск народного гніву викликало те, як суддя Юрій Бурбела вів справу «васильківських терористів».
На початку розгляду справи суддя позбавив журналістів права висвітлювати процес, який, через велику кількість порушень під час слідства й суду, вважають сфальсифікованим. А потім – і взагалі зробив засідання закритим.

Суд визнав винними так званих «васильківських терористів» Ігоря Мосійчука, Володимира Шпару та Сергія Бевза у підготовці вибуху пам’ятника Леніну в Борисполі Київської області у 2011 році й засудив кожного до шести років позбавлення волі. Після оголошення вироку, активісти, які мітингували на вулиці, заблокували виїзди з подвір’я суду, аби не дати вивезти засуджених.

За повідомленнями ЗМІ, у результаті постраждали люди. За інформацією депутата від «Свободи» Едуарда Леонова, «беркутівці» не рахувалися «ні зі старими, ні з жінками, били всіх». Наздоганяли й лупцювали навіть випадкових перехожих, і тих, хто впав… Дісталося й самому Леонову та іншим народним депутатам – Юрію Бублику і Павлу Кириленку. Постраждали також журналістка Олена Білозерська, фотограф «Лівого берега» Макс Левін, фотокореспондент Олексій Чернишов, який співпрацює із «Цензор.НЕТ» і понад десяток інших активістів, зокрема, й жінки.

За словами Едуарда Леонова, якого цитує «Українська правда», щонайменше п’ятеро людей з важкими травмами – переломами ніг і рук, розбитими головами – потрапили до лікарні.

На одному з відео видно, як «правоохоронці» лупцюють старого чоловіка – пенсіонера, який захищав людей від озвірілого «Беркуту». «Слава Богу мене, а не когось молодого» – сказав 75-річний дідусь, коли журналістка витирала його обличчя від крові, що текла з розсіченої беркутівським кийком голови.  Дідусь – з Івано-Франківська, приїхав до Києва на Євромайдан.

Під Святошинським РВВС «Беркут» побив Юрія Луценка. Його доставили у лікарню «Борис», в реанімацію. Дружина екс-міністра Ірина, розповіла, що він тричі втрачав свідомість: «У Луценка закрита черепно-мозкова травма, струс мозку, відкрита рана вище скроні, яку зашили, а також підшкірні гематоми».

За її словами, екс-міністр, при спробі біля Святошинського РВВС переконати «Беркут» не виконувати злочинні накази, отримав вісім ударів кийками по голові від силовиків. «Коли «беркутівці», які били Луценка, побачили, що він впав, то одразу опустили кийки й розступилися», – додала Ірина.

Протистояння між активістами Автомайдану та бійцями «Беркута» на столичному проспекті Перемоги поблизу Святошинського райвідділу МВС тривало кілька годин. На допомогу «автомайданівцям», які заблокували автобуси з «беркутівцями», прийшло чимало киян.

Мітингувальники вимагали у спецпризначенців показати обличчя й посвідчення. Однак, «беркутівці» відмовлялися.

Зрештою, між спецпризначенцями та активістами була досягнута домовленість про виконання вимог щодо ідентифікації – з одного боку, й забезпечення вільного та мирного виходу з «оточення» – з іншого. Тож «беркутівці» змушені були скинути шоломи та зняти маски. Люди створили «живий коридор», яким «беркутівці» під вигуки «Ганьба!» йшли від автобусів до приміщення Святошинського РВВС. Точніше, цією «дорогою ганьби» відважні спецпризначенці бігли, втиснувши голову у плечі…

Прочитала у Фейсбуці враження одного з учасників подій: «Щойно повернувся з-під Святошинського райвідділку… Стояв у 3-5 метрах від автобуса, в якому Луценко спершу вів переговори з «Беркутом», а потім «Беркут» вийшов з автобусів і почав народ «лупашити»… Луценка провели майже біля мене із закривавленою головою… Я зрозумів, що звичайній людині, як мінімум без шолома та захисних накладок на руки, складно щось протиставити озброєному «Беркуту». А ще здивувала холоднокровність та байдужість тих, хто бив. Вони просто мовчали й били. Вирішив для себе: тепер у багажнику машини завжди буду возити шоломи та якісь засоби самозахисту. Без них на сьогоднішні мітинги немає чого ходити! А ще зрозумів, що єдина зброя у такі моменти – це молитва. Вона ж і є найпотужнішою. Тільки Бог може змінити цю владу і цю країну!».

А ось що пише кореспондент «Української правди» Ігор Луценко: «…знову – десятки травмованих, декілька – з дуже важкими ушкодженнями. Хлопця у буквальному сенсі «Беркут» настромив на залізний паркан, притиснувши зверху щитами, залізні штирі увійшли йому глибоко у ноги, розірвавши шкіру і м’язи… Міфами виявилося те, що спецпідрозділи зараз у поганій моральній формі, що там не хочуть воювати. Їх щоденно обробляють брехнею про Майдан, і вони до сих пір готові нас бити щосили. Беркут і цього разу не змінив тактики – бити максимально сильно максимальну кількість людей. Бій був нерівним і став побоїщем. Після нього, до більш, ніж шести «швидких», вишикувалися черги з поранених, які потребували допомоги. Але цього разу – вже не так, як раніше. Частину «Беркуту», котрий утікав з місця злочину, було заблоковано Автомайданом біля Святошинського РВВС. Через годину-дві там були вже тисячі людей. Теоретично, було два шляхи – помста або справедливе покарання. І нам вдалося піти шляхом покарання. Усіх міліцонерів, котрі вчинили побиття під судом, було перефотографовано. Усіх їх було змушено відкрити свої обличчя. Усіх їх, під охороною активістів, було спроваджено цілими й неушкодженими через «коридор ганьби»… Через місяць, через рік або навіть через двадцять – ті з них, чию вину буде встановлено справедливим судом, обов’язково будуть відповідати за те, що сталося під Святошинським судом. Мабуть, вони очікували, що їх битиме натовп, і, ймовірно, для них було шоком, що майже усі хотіли лише одного – примусити їх дивитися людям у очі, знявши маски. Не всі зняли шоломи, але маски зняли всі… Один справді заплакав, коли йшов до РВВС. Я не знаю, яка була природа його сліз, але я бачив, що «беркутівці» отримали дуже сильний моральний урок, набагато сильніше, ніж удар кийком по голові».

Не важко передбачити: влада знову зробить великі очі, мовляв: «А що трапилося?». І знову шукатимуть винних серед «автомайданівців» та інших мітингувальників. Очевидно, робитимуть безглузді заяви. Не виключено, що будуть порушені кримінальні справи. І ліпитимуть постраждалих із  «беркутівців», які по-звірячому розправляються з мирними протестувальниками. І мовчатимуть про тих, хто віддає накази.

До речі, влада обіцяла не застосовувати сили. Однак, знову пролилася кров…

І в Україні, і за кордоном люди мали змогу бачити в прямому ефірі «Hromadske.tv», що коїлося тієї січневої ночі…

Ольга ЧОРНА.