Безслідно зникле село: із Струсівки на Чортківщині залишилася лише однойменна вуличка

Безслідно зникле село: із Струсівки на Чортківщині залишилася лише однойменна вуличка

З приходом совітів на західні землі України розпочалися масові укрупнення так званих «не перспективних населених пунктів». Більшість з них ставали хуторами, а з плином часу і цей статус втрачався. Така ж доля спіткала село Струсівку, яке нині є частиною Шманьківців, що на Чортківщині. Нині цих два населені пункти історично розділяє потічок Самець.

З початком, але без кінця

Згадане село засноване на початку XVIII ст. Назва Струсівки та нині однойменної вулиці походить від антропоніма Струс, який був засновником села. Ймовірно це міг бути представник із польської шляхти Струсів.

Також відомо, що протягом певного часу Струсівка була центром гміни, яка, за розпорядженням № 632 міністра внутрішніх справ Польщі Мар’яна Зиндрама-Косцялковського (пол. Marian Zyndram-Kościałkowski) від 21 липня 1934 року, з 1 серпня 1934 року ввійшла до новоутвореної сільської гміни Колиндяни.

В австрійський період на Струсівці діяли два млини. Зокрема кам’яний з двома жорнами, а дерев’яний тільки з одним. А забезпечував їхню безперебійну діяльність великий струсівецький ставок, який належав Фрідріху Плятнеру. На місці кам’яного млина, який зупинив діяльність в радянський час, вдячні нащадки на його місці у 1992 р. побудували каплицю з нагоди проголошення Незалежності України.

У Державному архіві Тернопільської області зберігаються документи, які підтверджують існування населеного пункту після приходу совітів. Працівники архівної установи оперативно та професійно виконали запит автора цієї публікації, щодо надання цих документів, тому маємо можливість прослідкувати деякі фрагменти історії колишнього села, пізніше – хутора. Отож, у документах архівного фонду у списку сільських, селищних і міських Рад та населених пунктів у Тернопільській області станом на 1944 рік значиться хутір Струсівка, який підпорядкований Шманьківській сільській Раді Чортківського району. У списку населених пунктів по Чортківському районі станом на 6 січня 1945 року зазначена сільрада с. Шманьківці з населеним пунктом Струсівка. Згодом з’являється видання «Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року», в якому фігурує тільки Шманьківська сільська рада. На жаль, документу, який би підтвердив ліквідацію, або приєднання Струсівки до Шманьківців в архівних установах не виявлений.

Маловідомі хутори Струсівки

Зазвичай у давнину люди з великими наділами земель селилися у полях, щоб було легко обробляти свої угіддя. Таких невеликих населених пунктів поблизу Струсівки розташовувалося аж шість. Про кожний із них подаємо окремі відомості. За таку можливість вдячний архівістам ДАТО, які люб’язно надали австрійські кадастрові мапи Струсівки за 1859 р. (Ф-146. Оп-1. спр 911).

Катеринівка (пол. Katarynówka) – хутір, який розташовувався за 2,33 км від Струсівки. Назва походить від антропоніма Катерина, котра проживала на цьому хуторі. У 1859 р. – 1 двір, на якому був житловий будинок та дві господарські будівлі (всі – дерев’яні, або каркас з глиною), а також два садки. Поруч з ним ріс невеликий за площею ліс «Загуменки» (пол. Zagumienki).

Петрівка (пол. Petrówka) – хутір з одним двором, який розташовувався за 230 м від села. Знову ж таки назва походить від антропоніма Петро, котрий проживав на цьому хуторі. Австрійські мапи інколи коригувалися, тому на той період з чотирьох дерев’яних будівель вціліла лише одна. Хутір згадується в Географічному словнику Королівства Польського.

Фрідріхівка (пол. Frydrykówka) – хутір, був який розташований 1,07 км від Струсівки. Назва походить від антропоніма Фрідріх, котрий тут проживав. Припускаю, що це міг бути Фрідріх Плятнер, котрий володів великими наділами земель та ставком на Струсівці.

У дворі розташовувалися чотири дерев’яні будівлі (або каркас з глиною), а також невеликий сад. Щодо шляхів, які йдуть від хутора. Один з них прямує до витоку потічка Самця. За легендою місцевий пан, що проїжджав бричкою, запряженою кіньми, повз витік, несподівано разом з бричкою перекинувся в болото і потонув. Можливо, це був Фрідріх? На жаль, документального підтвердження цього трагічного випадку немає. Неподалік Фрідріхівки був двір з двома дерев’яними будівлями (або каркас з глиною)  та великим садом. Останній, можливо, також належав вищезгаданому пану.

На лівому березі Нічлави, неподалік Петрівки над струсівським ставком розташовувався безіменний двір з трьома дерев’яними будівлями.

Існував ще один безіменний двір з одним будинком та садом, на якому жила родина Нагірняків. Оскільки він розташовувався в урочищі «За замком», окрема топонімічна назва на нього не поширилися.

Здається, що Струсівка була невеликим селом, але ж скільки досі є незвіданих історичних фактів. Доречно було б відновити історичну справедливість – повернути колишній статус йому, але така ініціатива має прозвучати від самих жителів нині однойменної вулиці.

Максим ОГОРОДНИК.

На фото Анни ВЕРБІЦЬКОЇ: 12 липня 2013 року мешканці вулиці відзначали її день.

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares