Виростала Соня у заможній родині. Батьки були високо­посадовцями. Тому й не знала, не розуміла, що таке бідність і злидні. Приносила у школу канапки з дорогою ковбасою, чи шинкою, які пахли на весь кл ...

Повідомлення від подруги здивувало і стривожило Лесю водночас. «Повертайся додому, - писала Таня, - Орко з твоєю мачухою «вишиває». За твої гроші, певно». Бути такого не може, думала Леся. Вони з Орес ...

- Ви, будьте добрі, збережіть інформацію. Перенесіть все на новий телефон. Не дай Боже, щоб втратилося. І не слухайте самі, та нікому не давайте! Збережіть, бо це для мене дуже важливо. Там моя останн ...

Уже 12-й рік минає, як ти не з нами. Душа твоя з ангелами на небесах. На могилі твоїй кожного ранку пташина співає і цвітуть квіти, які ти так любила все життя. Прости, що не часто відвідуємо твою мов ...

Коли дівчата виходили заміж, Ольга з-поміж своїх кавалерів не могла вибрати жодного. Один – любив заглядати у чарку, інший - опромінений радіацією чорнобилець, той – низького зросту, цей – зависокий. ...

У печі тріскотіли дрова. Холодними зимовими вечорами Надія, сидячи у кріслі-качалці неподалік печі, закутавшись у теплу накидку, вишивала сорочку. Усю свою любов вона вкладала у те вишиття, щоб сорочк ...

Марта була впевнена: Господь мусить перевести нас через каменоломні життя, через випробування. І це ми називаємо - долею. Тому й смиренно корилася своїй долі, не нарікаючи на Всевишнього. Росла Марта ...

- Наче весна до осені в гості завітала, - подумала Неля, глянувши у вікно, залите сонячним промінням. Але ця благодатна днина аж ніяк не робила хорошої погоди в її засумованому серці. Біль образи люти ...

У невеличкій, низенькій хатині, закучерявленій різнобарвними мальвами, проживала баба Стефанія. Її чоловік Антон давно відійшов у засвіти, діток у них не було, тож зосталася одна-однісінька в чотирьох ...

Вишуканий жіночий годинник Володимира знайшла в парку. Озирнулась довкола. Нікого... Годинника Володимира носила не на руці, а в сумці. Здавалося, так час минає повільніше. А цей, знайдений часомір, в ...

На загубленій срібній струні «бабиного літа» забуту мелодію грав вітер. Музика, яку чула лише душа і від якої усміхалися небеса. Звуки, які змусили пізню осінь розпустити золоте волосся і закружляти у ...