У салоні було тісно і, незважаючи на холодну погоду, трохи душно. Пасажири здебільшого мовчали. А як розмовляли, то пошепки, зіщулившись, окопавшись на своїх місцях, як на полі бою. Або за товстим мур ...

Там дім і сад, там яблуні гнуться від яблук, там усього щедро, усього в достатку... Там ще бабуся живе, старенька-старенька, вона ще сиву давнину пам'ятає, вона тобі її розповідає, вона ж стільки всьо ...

Восени моя душа заспокоюється, таке відчуття, наче довго йшла, мандрувала, переїжджала, гостювала, а тоді повернулася додому - в осінь.Вдихаю ранковий туман, прохолоду, вбираю у себе кольори айстр... ...

Покотилися зорі із неба і стали аличею…Поміж дерев, поміж стежок, поміж трав… алича.Сині сливи стали нічним небом, а на небі зорі, зорі, зорі …Зоряними дощами падають на землю жовті ягоди.Сливи аж пер ...

Соняхи дозріли. Схилили свої величезні обпалені голови додолу. Соняхи важіють насінням.Вони наче моляться.У Небесах лунає Літургія, священник вносить кадило...Соняхи моляться.Соняхи-парафіяни,соняхи-п ...

Кажуть, найцінніше багатство у світі, це коли здорові діти і живі батьки. Мама і тато, найрідніші люди, перед якими ми у вічно неоплачуваному боргу. Від них ми отримали найбільший і безцінний дар – жи ...

Жінка, зодягнена в літо. У неї є діти, але цього вечора вона гуляє одна. У неї закоханий Липень. Вона солодша за усі нектари, вона прекрасніша за усі квіти, бо вона і є Квітка. Найкраща з квіток - Жін ...

Жила собі молода жінка: добра і привітна, лагідна і жертовна. Одяг її був яскравим та модним.  Вийшла вона заміж. І повністю поринула в сімейне життя. «Я мушу» – стало її девізом. Вона ходила на ...

Їхнє літо втекло в позачасся, наче неслухняне дівчисько. Лише її душа й досі прибігає на роздоріжжя, де колись не дочекалась його. Як і тоді, стоять удвох із липнем. Мовчать. Згадують… Якось випадково ...

Прийшов з доріг, із світівДо тихої гавані, до пристані, до затишку -До своєї білої хати,де жінка і діти.Тут його тихе щастя...Чоловік.Будував світ. Зводив мости, прокладав дороги, обробляв землю, буду ...

Не забуваймо забутої хати,Хоча б у пам'яті вертаймось до старої схиленої, згорбленої стріхи...навіть якщо її уже немає.Але ж була! Була!Ви теж пам’ятаєте?І кличе до дому село, і кличе до дому земля, к ...