Чути серцем, розмовляти душею: художник з Лановеччини втратив слух, але творить справжні дива фарбами

Чути серцем, розмовляти душею: художник з Лановеччини втратив слух, але творить справжні дива фарбами

Кажуть, якщо Бог відбирає у людини щось, то обов’язково наділить її чимось іншим. Степан Феодосійович Кравчук народився в селі Нападівка на Лановеччині  1938 році. Дитинство у нього було важке. Коли йому ледь виповнилося два рочки, важко захворів, згодом через хворобу втратив дар мови та слуху.

Батьки Феодосій Тарасович і Марія Карлівна боролися з недугою сина, як могли. Лише через кілька років віддали його у школу-інтернат у Теребовлі, де навчався читати, писати, розмовляти мовою жестів. Там же і проявився талант до малювання.

Закінчивши школу, повернувся додому, де допомагав батькам у колгоспі та домашньому господарстві.

Гліб Іванович Тололо помітив у хлопця талант до  малювання, навчав його, як розбавляти фарби, як правильно наносити їх на полотно пензлем, адже знався на цьому.

Згодом вже у самого Степана руки творили справжні дива. Його персонажі на полотнах неначе оживали, розмовляючи з ним.

У 1952 році одружився на красуні Таїсії. Згодом народили двійко синів, Віталія та Ігоря.

Пишаються Степан Феодосійович нині та його дружина Таїсія Іларіонівна своїми невісточками Оксаною та Валентиною, а також онуками Вікторією, Ілоною,  Світланою та Іриною. А ще у художника понад 50 картин – портретів, натюрмортів і багато-багато іншого. Дарує їх  рідних, близьким, друзям.

Писав й ікони для місцевого храму, які наповнюють душі людей світлом і радістю.

Мирослав КОЛОМІЙЧУК,

фото автора.

Автор




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *