У Юрія Тимошенка була мирна професія – вчитель. Викладав інформатику у Кременецькому ліцеї імені Уласа Самчука. А також працював у Кременецькому центрі дитячої творчості. Його поважали, йому довіряли… Юрій був гарною, світлою Людиною. Віддав найцінніше – своє життя – за Україну, за кожного з нас, за мирне небо для дітей… Вічна пам’ять та шана Герою!
«Друзі, схилимо голови в невимовній скорботі.
Сьогодні наше серце розірвалося на шматки. Захищаючи Україну, її волю та наше майбутнє, загинув Юрій Тимошенко – багаторічний учитель інформатики Кременецького академічного ліцею імені У. Самчука. Надзвичайна Людина, Мудрий Колега, Справжній Учитель.
Юрій Тимошенко знав тисячі складних алгоритмів, але найголовнішим його кодом завжди була безмежна людяність. Він умів знайти ключ до серця кожного учня, розрадити колег і підставити плече у найважчу хвилину. Тепер його уроки мудрості, доброти та патріотизму назавжди закарбувалися в наших душах.
Він міг би ще багато років сіяти розумне, добре і вічне. Але вибрав найвищий прояв любові – віддав життя за нас із вами.
Педагогічний та учнівський колективи ліцею висловлюють найглибші, найщиріші співчуття родині, близьким, друзям та всім, хто мав честь знати цю Велику Людину. Розділяємо цей невимовний біль разом із вами.
Світла пам’ять Герою, який пішов у вічність…
Спочивай з миром, дорогий Учителю, Друже, Колего!» – написали у Кременецькому академічному ліцеї імені Уласа Самчука.
«Колектив Кременецької гімназії №3 висловлює щирі співчуття колезі
Грудницькій Аллі Олександрівні з приводу непоправної втрати, загибелі чоловіка – Юрія Тимошенка.
Небо забирає найкращих… Рідних, щирих, простих, надійних, сміливих…
Юрій Тимошенко загинув, виконуючи свій громадянський обов’язок, захищаючи державний суверенітет та територіальну цілісність України.
Відтепер він назавжди у серцях рідних, друзів, побратимів та просто небайдужих людей.
Алло Олександрівно, сумуємо разом із Вами та низько схиляємо голови у скорботі.
Нехай Господь дасть Вам сили пережити цю страшну втрату, а душа загиблого знайде вічний спокій.
Вічна пам’ять та слава Герою!» – написала Ольга Кшевська.
«Сьогодні серце стискається від болю…
Ми втратили не просто колегу – ми втратили Людину з великої літери.
Тимошенко Юрій Олександрович… Керівник гуртків – методист Кременецького центру дитячої творчості, наставник, друг, щира і світла душа. Людина, яка вміла запалювати вогонь у серцях дітей, надихати, підтримувати і вірити тоді, коли інші сумнівались.
Він умів бути поруч – по-справжньому. Його поважали, до нього тягнулися, йому довіряли. Його доброта, мудрість і спокій залишаться з нами назавжди.
Юрій Олександрович віддав найцінніше – своє життя – за Україну, за наше майбутнє, за мирне небо для наших дітей…
Слів замало, щоб передати цей біль. Неможливо змиритися з такою втратою.
Світла пам’ять Герою. Вічна шана і вдячність.
Щирі співчуття родині, близьким, друзям…
Розділяємо ваш біль.
Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються у наших серцях», – йдеться на фейсбук-сторінці Кременецький ЦДТ.
Колега Юрія – Юлія Шлапчинська – вилила спільний біль у пронизливі рядки, присвячені пам’яті колеги, друга та Героя Юрія Тимошенка.
Ви знаєте, як плачуть небеса?
Не знаєте??? То подивіться вгору –
Там сльози вдів, дітей і матерів,
Одвічний біль і найсильніший ступінь горя…
Наш друг, колега, золота людина,
Він захищав не лиш себе, а усіх нас!
Пішов на небо – тихо і нестримно,
Залишив землю, втоплену в сльозах…
Зриває душу крик німий, безсилий,
Палають очі, плачуть всі серця.
Ти наш Герой! Герой всієї України!
Наш Юрчик… Зранене і тіло, і душа…
Людина світла, друг прекрасний і колега,
Чудовий чоловік, суцільний позитив.
Невже не вистачало там Тебе на небі?
Герою Вічна Слава, нині й назавжди…