У кожному інтернаті є діти, які чекають на своїх батьків. І кожного дорослого, який приходить до інтернату, сприймають як: «а може це до мене, може це моя сім’я?».
У Тернополі днями на дводенне навчання зібралися саме ті дорослі, які мріють, щоб у їхніх сім’ях з’явилися діти – кандидати в усиновлювачі, опікуни, прийомні батьки, патронатні вихователі.
18 осіб виявили бажання пройти навчання, щоб зрозуміти, як доглядати та виховувати влаштованих/усиновлених дітей. Це люди різного віку, мають різну освіту, професії, кожен зі своїми цінностями та захопленнями. Але кожний з них говорить про те, що чужих дітей не буває, і вони готові зігріти, любити, піклуватися, доглядати хлопчиків та дівчаток, які зараз не мають сім’ї, які тимчасово залишилися без батьківського піклування, які обділені любов’ю дорослих.
Навчання кандидатів відбувається в рамках реалізації проєкту «Розробка та впровадження регіонального плану стосовно збільшення обсягів надання послуг з догляду на сімейній основі (реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей у Тернопільській області)». Про це повідомляє Тетяна Череп-Пероганич, експертка з комунікацій ДІ.
На заняттях учасники ділилися своїми очікуваннями, побоюваннями, мріями. Вони зрозуміли, якою буде програма навчання, як воно відбуватиметься, розібралися у таких, наче простих на перший погляд, поняттях як «дитина», «батьки», «сім’я». Аналізували власні сімейні цінності.
Динамічно обговорювали, дискутували, ділилися досвідом, коли мова йшла про життєві цикли сім’ї. Тренерки Наталія Боровко та Ольга Шишкіна провокували учасників, мотивували їх до спілкування, дискусій, створили в групі атмосферу довіри та позитиву. Було цікаво, весело, активно, динамічно.
Своїми враженнями від заходу поділилася одна з його учасниць: «Їхала на захід з тривогою. Була переконана, що коли жінка й чоловік стають батьками, мамою і татом, то їх ніхто цьому не навчає, вони поступово вчаться самі. Для чого це навчання мені? А потім зрозуміла, що для мене це навчання є дуже важливим. Особливо, в той момент, коли говорили про цінності. Наскільки ж важливі для мене ці наші цінності, як добре, що вони є в нашій сім’ї. Очікувала лекцій, а потрапила в безпечне позитивне середовище, вільно говорила про себе, слухала інших. Я була сьогодні щирою, такою, як я є. І дякую всім за цей день».
До речі, під час прес-сніданку, який відбувся з ініціативи проєкту у Тернополі на початку липня, одна зі спікерів заходу – патронатна вихователька Кременецької міської ради Світлана Герасимчук, зазначила, що перед тим, як стати патронатною сім’єю, вони з чоловіком також брали участь в подібних навчаннях, і це їм нині дуже допомагає.
Довідка
Проєкт “Реформування закладів інституційного догляду дітей у Тернопільській області” впроваджується у рамках програми “Модернізація системи соціальної підтримки населення України” консорціумом Оxford Policy Management (Великобританій), до складу якого входять Партнерство “Кожній дитині”, Український фонд “Благополуччя дітей” та СОС Кіндердорф Інтернешнл (Австрія), за контрактом з Міністерство соціальної політики України та підтримки Міжнародного банку реконструкції та розвитку.
