Сіємо осіннє добриво: сидерати збагачують ґрунт азотом і рятують від бур’янів

Сіємо осіннє добриво: сидерати збагачують ґрунт азотом і рятують від бур’янів
Сидеральні рослини, або сидерати, – ефективне природне добриво. Ці рослини висівають на ділянці, де зібрали врожай, або ж перед посівом. Цей прийом дозволяє збагатити ґрунт коштовним азотом, пригнічує зростання бур’янів, перешкоджає поширенню бактеріальних і грибкових захворювань. Також це – альтернатива хімічним добривам і чудовий варіант для прихильників природного землеробства. Ви ще не практикували посів сидератів?

Які бувають сидерати?

Кожен сидерат має унікальні властивості. Один добре розпушує ґрунт довгим корінням. Інший захищає від хвороб і насичує ґрунт величезною кількістю азоту. Найчастіше плюсів і мінусів у сидерата рівна кількість, але знаходяться і більш універсальні культури з співвідношенням 4 переваги на 1 недолік.

До бобових сидеральних культур відносяться: горох, сочевиця, люцерна, квасоля, люпин, конюшина, соя, вика, нут, буркун, чина. Головна перевага бобових – здатність генерувати в ґрунті рекордну кількість азоту. Велика частина актуальних для вирощування на вітчизняній землі овочевих культур вкрай чутлива саме до цієї речовини, через що бобові сидерати особливо популярні. До злакових сидератів відносяться: пшениця, ячмінь, овес, жито і сорго. Їх відмінна риса – вміст великої кількості поживних білків, запас калію, часткова незалежність від типу ґрунту.

До хрестоцвітих сидератів відносяться: ярий ріпак, біла і сиза гірчиця, суріпиця і редька. Цей тип культур – досконале органічне добриво, яке дає фору будь-якому гною. У них потужна коренева система, вони чудово справляються зі шкідниками і навіть мають фітосанітарні властивості.

Можна використовувати гречку. Її плюси – стрімке зростання, здатність до глибокого розпушування ґрунту і зниження його кислотності.

Фацелія – унікальна культура, що надає ґрунтові величезну кількість зеленої маси, поліпшення структури ґрунту, швидке зростання і захист від нематод. Не боїться холоду, росте на будь-якому ґрунті і виживає при малій кількості світла.

Амарант стимулює життєдіяльність корисних мікроорганізмів, поставляє азот, витримує холод і не боїться хвороб і шкідників.

Посадка сидератів восени проводиться практично відразу після збирання овочевих культур. Тобто, не зовсім восени, а скоріше в проміжку з кінця серпня до середини вересня. Для посадки в цей період найбільш актуальні гірчиця і жито, оскільки вони легко справляються з холодом і здатні краще за інших зберігати сніг на ділянці.

Плюс гірчиці в тому, що вона росте до холодів. А коли починаються морози, сніг просто накриває зелену масу і сидерат стримує зайвий холод та зберігає вологу.

Коли прийде весна гірчицю зрізають плоскорізом, але не закладають в ґрунт. Бадилля залишають на місці і поверх неї садять бажану основну культуру.

Заорувати чи мульчувати

Є два варіанти внесення зелених добрив: заорювання і мульчування. Кожен із способів має своїх послідовників і супротивників. Ми просто опишемо  обидва, а рішення вже приймайте самостійно. Вважається, що такий спосіб багаторазово покращує структуру ґрунту, аерацію і проникність води крізь ґрунт. Заорювати або закопувати сидерат радять за тиждень-два до посадки основної культури. Інші землероби, навпаки, стверджують, що структура від оранки порушується якраз через загибель цінних мікроорганізмів. На їхню думку, варто підрізати сидерати плоскорізом, а потім рівномірно розкладати стебла по ділянці, щоб не висохли. Надалі стебла разом з листям перетворяться в компост і наситять грунт величезною кількістю азоту. Коріння, що залишилось, також розкладеться, перетворившись в безцінний гумус. З житом справи йдуть інакше. Його потрібно зрізати під самий корінь ще до формування повноцінних колосків. Саму зелену масу можна пустити в компост, або ж залишити на ділянці у вигляді мульчі.

Автор




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *