«Бах» – такий позивний дали Михайлові хлопці ще на початку війни – після підриву на навчальній гранаті, розповідає військовий.
Михайлові 36 років, він родом із Тернопільщини. У цивільному житті працював будівельником. Сьогодні – командир екіпажу – оператор безпілотних систем 105 окремої бригади Територіальної оборони ЗСУ.
До війська пішов добровольцем 26 лютого 2022 року.
– Нікому не сказав – просто пішов у військкомат. Спочатку мене не прийняли, але наполегливість дала результат», – пригадує.
Виконував бойові завдання на Харківському та Сумському напрямках. Спочатку служив у роті зв’язку, але за покликом душі завжди тягнуло до безпілотників. Мріяв працювати з дронами, і з початку 2025-го «Баха» перевели до підрозділу БпЛА.
Починав із радіокерованих FPV, згодом перейшов на оптоволоконні системи. Оптоволокно, за словами «Баха», має переваги перед радіокеруванням, але й створює складніші умови польоту.
– Це зовсім інша тактика, – пояснює військовий.
Михайло наголошує на ролі команди. Каже, що ефективність підрозділу залежить не лише від техніки, а й від взаємодовіри:
– Коли кожен знає свою роботу, старшому не потрібно все перевіряти. Робота йде швидше і спокійніше.
Були й небезпечні епізоди: доводилося збивати ворожі дрони зі стрілецької зброї. Двічі, за його словами, на ворожих телеграм-каналах з’являлися відео з повідомленнями про його «знищення».
– Але я тут, – усміхається.
Пригадує, як на одній із позицій знайшли білі халати – їх одягли і працювали так: скинув фото побратимам і сказав, що «санітари працюють».
– 80-90 відсотків ударних завдань зараз виконують безпілотники. Вони точні й ефективні. Хоча, на жаль, противник також це розуміє, – наголошує захисник.
Найбільша мотивація для Михайла – це сім’я. Він виховує п’ятьох дітей: двох від першого шлюбу, одну спільну з другою дружиною та ще двох дітей дружини.
– Я не хочу, щоб мої діти знали війну. І не хочу, щоб вони колись брали до рук зброю, – каже Михайло.
Група комунікацій Тернопільського ОТЦК та СП.