5-6 тисяч гривень – «ще не бідність»: це її репетиція?

5-6 тисяч гривень – «ще не бідність»: це її репетиція?

Скільки б політики та чиновники не звинувачували попередників і не обіцяли покращення, в Україні мало що змінюється. Традиційно, «набір» найсерйозніших проблем однаковий.

Українці знову визначили топ-5 проблем, з якими найчастіше стикаються. Як засвідчило дослідження компанії Info Sapiens, найсерйознішою з них вважають високу вартість життя й низькі зарплати. На цьому наголосили 92,2 відсотки респондентів. На другому місці – корупція – 91,2 відсотки. Дороговизна та низька якість медичних послуг хвилює 90,7 відсотків опитаних. Воєнні дії на Донбасі – 89,8 відсотків. Замикає п’ятірку – несправедливість у системі правосуддя – на це вказали 86 відсотків громадян.

Тим часом українцям пообіцяли чесний прожитковий мінімум. Його планують підвищити до рівня мінімальної зарплати – 4723 гривень. Крім того, пропонують дохід, з якого не потрібно платити податки, підняти до рівня нового прожиткового мінімуму. Про це йдеться в законопроєкті, який зареєструвала нардеп від «Слуги народу», голова комітету соціальної політики та ветеранів Верховної Ради Галина Третьякова.

Як відомо, прожитковий мінімум впливає на розміри соціальних виплат, пенсій, зарплат, аліментів і деяких штрафів.

Новий прожитковий мінімум може з’явитися у наступному році. Звісно, якщо за нього проголосують. Адже за кожним пунктом – гроші, яких через кризу, спричинену пандемією коронавірусу, не вистачає. Зрештою, їх ніколи в бюджеті не вистачало.

Зараз в Україні прожитковий мінімум складає 2027 гривень. Із 1 липня та 1 грудня він збільшиться до 2118 та 2189 гривень, відповідно. Мізерія…

Коли Кабмін, починаючи з квітня і до кінця карантину, обмежив зарплати суддів, нардепів, прокурорів, працівників НБУ, ЦВК та інших чиновників до 47000 гривень на місяць замість сотень тисяч та мільйонів, декому з «еліти» це не сподобалося. Мовляв, що таке «якихось» 47 тисяч? Також мізерія…

Хоча президент Володимир Зеленський вважає: платня 5-6 тисяч гривень – ще не бідність. Маленька, але… За його словами, порівняно з європейськими зарплатами або американськими стандартами, українці отримують мало. На Заході – 200-250 доларів – дуже малі гроші. Хотілося б побачити, як дехто з представників вітчизняної еліти, для яких 47 тисяч – ніщо, виживають на суму «ще не бідність».

За словами президента, «найближчими місяцями прем’єр-міністр анонсує програму зростання мінімальних зарплат». Намір благородний, але як його втілити в життя? Особливо це стосується малого та середнього бізнесу, який вийде з карантину з великими втратами. А підвищення мінімалки – це ще й зростання податків, які в Україні одні з найвищих у Європі. Чи не стане від того підприємців менше, а заробітчан – ще більше.

За міжнародними стандартами, бідність – це коли доходи людини не можуть забезпечити базові потреби для життя: їжу, житло, медицину тощо. Для українця за мінімальну зарплату і навіть за суму «ще не бідність» нормально харчуватися, оплачувати комуналку, отримати медичні послуги, придбати ліки, оплатити проїзд у транспорті, купити одяг та взуття – просто фантастика. Не кажучи вже про відпочинок, культурні розваги, подорожі, оренду житла й інше. Тож виходить, що в бідніших українців усе зводиться до житла та їжі.

У Мінсоцполітики прогнозують: за підсумками нинішнього року рівень бідності в Україні зросте до 45 відсотків. У цифрах – це мільйони малозабезпечених людей. У дослідженнях ЮНІСЕФ (Дитячого фонду ООН) ідеться: через кризу та коронавірус кількість бідних в Україні зросте до 6,3 мільйонів. Це ще оптимістичний прогноз. Песимістичний передбачає понад 9 мільйонів.

За даними всеукраїнського ролінгового дослідження «Рубікон», одній сім’ї на один день харчування потрібно в середньому 294 гривні, на місяць – 9235 гривень. Як не крути, навіть «ще не бідності» не вистачає.

І ще один момент. Нацбанк запустив «друкарський верстат» – для рефінансування банків. Рефінансування – це емісія грошей. З усього доступного інструментарію регулятор обрав саме цей спосіб «накачування» вітчизняної економіки грошима. Іншими словами, НБУ розширив інструменти підтримки ліквідності банківської системи, що дозволить кредитувати реальний сектор економіки у стресові часи. Як пише «Економічна правда», перші аукціони показали: кредити рефінансування братимуть у тому числі й державні банки для фінансування держпідприємств.

Банкам це вигідно. Уряду також. Єдиним «лузером» у цій ситуації, прогнозує «ЕП», найімовірніше, буде населення. Бо друк грошей може прискорити інфляцію, девальвацію нацвалюти й порушити макрофінансову стабільність. Це відгукнеться зростанням цін на товари й послуги та зниженням купівельної спроможності гривні.

За підрахунками, можливо, доведеться надрукувати 200 мільярдів гривень. Наразі це приблизна цифра…

Ольга ЧОРНА.

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares