5-6 тисяч гривень – «ще не бідність»: це її репетиція?

5-6 тисяч гривень – «ще не бідність»: це її репетиція?

Скільки б політики та чиновники не звинувачували попередників і не обіцяли покращення, в Україні мало що змінюється. Традиційно, «набір» найсерйозніших проблем однаковий.

Українці знову визначили топ-5 проблем, з якими найчастіше стикаються. Як засвідчило дослідження компанії Info Sapiens, найсерйознішою з них вважають високу вартість життя й низькі зарплати. На цьому наголосили 92,2 відсотки респондентів. На другому місці – корупція – 91,2 відсотки. Дороговизна та низька якість медичних послуг хвилює 90,7 відсотків опитаних. Воєнні дії на Донбасі – 89,8 відсотків. Замикає п’ятірку – несправедливість у системі правосуддя – на це вказали 86 відсотків громадян.

Тим часом українцям пообіцяли чесний прожитковий мінімум. Його планують підвищити до рівня мінімальної зарплати – 4723 гривень. Крім того, пропонують дохід, з якого не потрібно платити податки, підняти до рівня нового прожиткового мінімуму. Про це йдеться в законопроєкті, який зареєструвала нардеп від «Слуги народу», голова комітету соціальної політики та ветеранів Верховної Ради Галина Третьякова.

Як відомо, прожитковий мінімум впливає на розміри соціальних виплат, пенсій, зарплат, аліментів і деяких штрафів.

Новий прожитковий мінімум може з’явитися у наступному році. Звісно, якщо за нього проголосують. Адже за кожним пунктом – гроші, яких через кризу, спричинену пандемією коронавірусу, не вистачає. Зрештою, їх ніколи в бюджеті не вистачало.

Зараз в Україні прожитковий мінімум складає 2027 гривень. Із 1 липня та 1 грудня він збільшиться до 2118 та 2189 гривень, відповідно. Мізерія…

Коли Кабмін, починаючи з квітня і до кінця карантину, обмежив зарплати суддів, нардепів, прокурорів, працівників НБУ, ЦВК та інших чиновників до 47000 гривень на місяць замість сотень тисяч та мільйонів, декому з «еліти» це не сподобалося. Мовляв, що таке «якихось» 47 тисяч? Також мізерія…

Хоча президент Володимир Зеленський вважає: платня 5-6 тисяч гривень – ще не бідність. Маленька, але… За його словами, порівняно з європейськими зарплатами або американськими стандартами, українці отримують мало. На Заході – 200-250 доларів – дуже малі гроші. Хотілося б побачити, як дехто з представників вітчизняної еліти, для яких 47 тисяч – ніщо, виживають на суму «ще не бідність».

За словами президента, «найближчими місяцями прем’єр-міністр анонсує програму зростання мінімальних зарплат». Намір благородний, але як його втілити в життя? Особливо це стосується малого та середнього бізнесу, який вийде з карантину з великими втратами. А підвищення мінімалки – це ще й зростання податків, які в Україні одні з найвищих у Європі. Чи не стане від того підприємців менше, а заробітчан – ще більше.

За міжнародними стандартами, бідність – це коли доходи людини не можуть забезпечити базові потреби для життя: їжу, житло, медицину тощо. Для українця за мінімальну зарплату і навіть за суму «ще не бідність» нормально харчуватися, оплачувати комуналку, отримати медичні послуги, придбати ліки, оплатити проїзд у транспорті, купити одяг та взуття – просто фантастика. Не кажучи вже про відпочинок, культурні розваги, подорожі, оренду житла й інше. Тож виходить, що в бідніших українців усе зводиться до житла та їжі.

У Мінсоцполітики прогнозують: за підсумками нинішнього року рівень бідності в Україні зросте до 45 відсотків. У цифрах – це мільйони малозабезпечених людей. У дослідженнях ЮНІСЕФ (Дитячого фонду ООН) ідеться: через кризу та коронавірус кількість бідних в Україні зросте до 6,3 мільйонів. Це ще оптимістичний прогноз. Песимістичний передбачає понад 9 мільйонів.

За даними всеукраїнського ролінгового дослідження «Рубікон», одній сім’ї на один день харчування потрібно в середньому 294 гривні, на місяць – 9235 гривень. Як не крути, навіть «ще не бідності» не вистачає.

І ще один момент. Нацбанк запустив «друкарський верстат» – для рефінансування банків. Рефінансування – це емісія грошей. З усього доступного інструментарію регулятор обрав саме цей спосіб «накачування» вітчизняної економіки грошима. Іншими словами, НБУ розширив інструменти підтримки ліквідності банківської системи, що дозволить кредитувати реальний сектор економіки у стресові часи. Як пише «Економічна правда», перші аукціони показали: кредити рефінансування братимуть у тому числі й державні банки для фінансування держпідприємств.

Банкам це вигідно. Уряду також. Єдиним «лузером» у цій ситуації, прогнозує «ЕП», найімовірніше, буде населення. Бо друк грошей може прискорити інфляцію, девальвацію нацвалюти й порушити макрофінансову стабільність. Це відгукнеться зростанням цін на товари й послуги та зниженням купівельної спроможності гривні.

За підрахунками, можливо, доведеться надрукувати 200 мільярдів гривень. Наразі це приблизна цифра…

Ольга ЧОРНА.

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *