Перед законом повинні бути всі рівні. Особливо ті, хто ці закони пише. Але у вітчизняному політикумі такої думки, схоже, дотримуються не всі. У даному випадку це стосується незаконного збагачення.
Отже, 47 нардепів звернулись до Конституційного суду з проханням визнати статтю 368-5 Кримінального кодексу про незаконне збагачення неконституційною. Текст подання направили члени «Опозиційної платформи – За життя» Григорій Мамка та Олег Волошин. Обґрунтували вони його тим, що згадана стаття суперечить правам людини й громадянина, згідно з Конституцією України. Серед них: право на невтручання в особисте та сімейне життя. У своїй заяві народні обранці згадали про рішення КСУ від 26 лютого 2019 року – тоді судді визнали статтю 368-2 КК незаконною.
Про що йдеться у статті 368-5 Кримінального кодексу? Стаття забороняє чиновникам отримувати активи, вартість яких на 6500 неоподаткованих мінімумів перевищує їхні законні доходи. Порушення карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.
Заявники посилаються й на презумпцію невинуватості, за якою кожна людина вважається невинуватою, поки суд не доведе зворотного. За їхніми словами, стаття 368-2 КК зобов’язує доводити свою невинуватість, а тому вона суперечить вищезазначеному принципу і є неконституційною.
Чи допоможе КСУ нардепам? Побачимо. Скасування цієї статті не робить честі ні першим, ні другим. Та й реакція світу буде відповідною. Адже незаконне збагачення криміналізовано в багатьох країнах. Суди в усьому світі визнали, що покарання за незаконне збагачення – це потужний інструмент у боротьбі з корупцією. Можливо, 47 нардепів вирішили, що в Україні корупцію вже побороли?
І ще один факт із життя народних обранців. Побутовий. Тут уже «не протестує» ніхто.
У липні цього року 141 нардепу виплатили 3 мільйони 26 тисяч 300 гривень компенсації за житло. Про це свідчать дані апарату Верховної Ради.
Зокрема, найбільшу суму компенсації за житло отримали Марія Мезенцева з фракції «Слуга народу» – 78450; по 59150 гривень – члени фракції «Слуга народу» Сергій Колебошин і Денис Герман.
У червні житлову компенсацію отримали 147 депутатів. Також сума склала понад 3 мільйони.
А тепер про «плідну» роботу нардепів та уряду. За півроку роботи Кабміну Дениса Шмигаля Рада прийняла лише 4 відсотки урядових законопроєктів. За даними аналізу Комітету виборців України, показники підтримки урядових законопроєктів у парламенті є вкрай низькими.
Загалом, за період з 5 березня по 9 серпня Кабміном було внесено на розгляд Ради 89 проєктів законів. Із них прийняли чотири. За словами голови КВУ Олексія Кошеля, взаємодія уряду та парламенту перебуває на критично низькому рівні. «Отримані дані вказують на повний провал законодавчої роботи Кабінету міністрів. При цьому саме уряд має бути автором більшості прийнятих законів, а не народні депутати. Натомість, часто депутати монобільшості виступають як опоненти і конкуренти уряду, а не його політична опора», – зазначив Кошель.
Пандемія коронавірусу не може бути виправданням для низьких показників підтримки урядових ініціатив. Ряд законопроєктів, поданих на розгляд парламенту, – на «антикоронавірусну» тематику. Але, мабуть, депутатів це не вельми цікавить.
До слова, в уряді Олексія Гончарука були схожі проблеми у взаємодії з нардепами. Тож провальні показники законодавчих ініціатив Кабміну є системною проблемою, яка не сприяє нормальній роботі ні уряду, ні Верховній Раді, констатував голова КВУ.
Тим часом, парламент обходиться платникам податків дорого. Щороку видатки зростають. У 2020-ому діяльність Ради коштуватиме українцям загалом понад два мільярди гривень.
Ольга ЧОРНА.
