Геморой і способи його лікування

Геморой – це розширення вен гемороїдального сплетення в каналі заднього проходу. Характерні симптоми подразнення і кровотечі. Тромбовані вузли болючі. Діагноз встановлюють при огляді та за даними аноскопії. Лікування при геморої симптоматичне або за допомогою методу гумової нитки, ін’єкційної склеротерапії, або іноді за допомогою хірургічного втручання.

Підвищення тиску в венах гемороїдального сплетіння веде до розвитку геморою. Підвищення тиску може спостерігатися при вагітності, частому підйомі важких предметів, частому напруженні під час дефекації (при запорах). Виділяють зовнішній і внутрішній геморой. У деяких випадках варикозне розширення вен ректального сплетення може бути наслідком підвищення тиску в ворітній вені; цей стан, відмінний від геморою.

Зовнішній геморой розташовується нижче зубчастої лінії і вистелений плоским епітелієм.

Внутрішній геморой розташовується вище зубчастої лінії і вистелений прямокишковим епітелієм. У типових випадках геморой розвивається в передньо-правій, задньо-правій і лівій боковій частині прямої кишки. Геморой розвивається як у дорослих, так і у дітей.

Клінічні прояви

Геморой часто протікає безсимптомно, або може спостерігатися лише випинання вузлів. Такий свербіж, як правило, не пов’язаний з гемороєм, якщо тільки він не пролобіює в значній мірі.

Зовнішній геморой може ускладнитися тромбозом, що супроводжується болем, набряком і пурпуровим фарбуванням вузла. У рідкісних випадках можливо виразка і поява невеликої кровоточивості. Підтримка гігієни області ануса стає скрутною.

Діагностика

Основні методи:

  1. Аноскопія.
  2. У ряді випадків – сігмо- або колоноскопія.

Велика частина хворобливих, тромбованих, укритих виразками гемороїдальних вузлів визначається при огляді анусу і прямої кишки. Аноскопія має найважливіше значення для огляду безболісних або кровоточивих вузлів. Виникнення кровотечі наявністю геморою можна пояснювати тільки після виключення більш небезпечних захворювань (за допомогою сігмо- або колоноскопії).

Лікування

Здійснюється за допомогою:

  1. Препаратів, що пом’якшують консистенцію калу, сидячих ванн.
  2. У ряді випадків – висічення тромбованих зовнішніх гемороїдальних вузлів.
  3. Ін’єкційної склеротерапії або лігування гумовими кільцями – при внутрішньому геморої.

У більшості випадків для терапії геморою досить симптоматичного лікування. Призначають препарати, що пом’якшують консистенцію калу (наприклад, докузат, псілліум), теплі сидячі ванни (сидіти у ванні з теплою / гарячою водою – по переносимості – протягом 10 хвилин) після кожної дефекації; мазі з анестетиком лідокаїном або компреси з гамамелісу, які надають заспокійливу дію, механізм якого неясний.





Loading...




Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares