Князі Вишневецькі як представники української родової аристократії залишили глибокий слід в усіх сферах життя українського народу та майже 350 років допоки існував рід були активними творцями його історії. З-поміж десятків династій Вишневецькі заслуговують у пам’яті нащадків на особливе місце. Ціла низка представників роду зарекомендували себе як вправні полководці, що здобули не одну перемогу над ворогом. Утім, вони уславили своє ім’я не тільки ратними подвигами.
Рід князів Вишневецьких був активним у політичному та економічному житті України свого часу. Активна діяльність окремих представників роду на ниві державотворення та культури мала величезний вплив на стан країни, її дух та розвиток. У різні часи на її теренах будуються значні архітектурні комплекси, ансамблі та окремі споруди, які являються сьогодні предметом гордості національної культури.
Останній представник роду, князь Михайло-Сервацій Вишневецький, один із найбагатших магнатів тогочасної Речі Посполитої, був, без сумніву, видатною особистістю свого періоду. Він увійшов в історію насамперед як воєначальник, політичний діяч, великий меценат культури та мистецтва, бібліофіл і письменник. Його внесок у розвиток мистецтва, науки і культури краю був величезним.
Михайло-Сервацій, молодший син Костянтина Вишневецького і Анни з Ходоровських, народився у Львові 1680 року. Коли йому виповнилося 6 років помер батько і подальшим вихованням хлопчика опікувався вітчим Ян-Кароль Дольський. З боку обох батьків молодий князь мав блискучі зв’язки, які ще більше підкріплювалися приязню, що її почував до вітчима король Ян ІІІ.
Михайло-Сервацій швидко здобув велику славу у Речі Посполитій, дістаючи найпочесніші посади в королівстві. Князь був «паном» у повному значенні цього слова, любив пишноту та лоск і повсюдно оточував себе ними. Під час частих своїх переїздів він тягнув за собою й по-королівськи утримував цілу ватагу шляхтичів. Жив князь то в Кароліні під Пінськом, то у Вишнівці, і тут, і там збудував для себе нові палаци.
Михайло-Сервацій Вишневецький мав інтерес і здібності до математичних наук. Перебуваючи за кордоном, він серйозно вивчав архітектурну справу. Набуті знання в галузі архітектури він застосовував під час будівельних робіт у своїх володіннях. У власних маєтностях він побудував 45 палаців як з дерева, так і з каменю, частина яких була зведена за його власними проектами.
Як і решта магнатів того часу, князь Вишневецький активно займався благодійною діяльністю: пожертвував значні кошти на уже існуючу в Старому Вишнівці церкву Різдва Богородиці, а також його коштом зведено монастир кармелітів у Вишнівці. Саме Михайлу-Сервацію Вишнівець завдячує своїм відродженням як культурного осередку Волині та перебудовою Вишневецької фортеці із оборонного замку в розкішну світську резиденцію, яка сьогодні залишається одним з кращих втілень архітектурних смаків Франції, перенесених на терени України.
Князь Михайло-Сервацій Вишневецький був фундатором величезної бібліотеки, яка була найбільшою гордістю Вишневецького палацу. Бібліотека постала в 30-ті роки ХVІІІ століття. Вона була справжнім скарбом, мала величезну культурну та наукову цінність, оскільки її тематика була достатньо широкою.
Особистість Михайла-Сервація мала великий вплив на суспільне життя не тільки Вишнівця. Разом з братом Янушем-Антонієм він фундує 154911 флоринів на будову величного костелу єзуїтського колегіуму у Кременці – вищого навчального закладу, який на довгий час став осередком культурно-освітнього життя усієї Волині. Князь Вишневецький був фундатором багатьох сакральних будівель, зокрема він заклав єзуїтські монастирі в Пінську, Слонімі, піарів у Любешові та Дубровиці, францисканів у Львові та Вільні, бернардинів у Кароліні.
У своїх володіннях князь Михайло-Сервацій намагався підтримувати Уніатську церкву. У Центральному державному архіві Волинської області зберігаються документи про фундацію шести церков у маєтностях князя в Кременецькому повіті. Серед них у маєтках Білозерка, Бокожин і Тудорів (одна церква на два села), Голодки, Ожохівці, Полежинці, Чернявка.
Таким чином, князь Михайло-Сервацій Вишневецький своїм прикладом показує, що князівський статус визначали не лише багатство та розкіш, але й любов до мистецтва, науки, здатність творити прекрасне, формувати здобутки епохи, відчувати її.
Мар’яна МАВДЮК.
заступниця начальника
Вишнівецького відділу
НЗ «Замки Тернопілля»
