Україна у вогні, а світ – у роздумах: допомогти нашій державі зброєю, чи продовжувати бавитися у дипломатію, яка зазнала провалу. Дипломатичні потуги не змогли зупинити анексії Криму і війну на Сході. Для Путіна дипломатія – це погрози, вторгення, брехня і залякування ядерною кнопкою.
Зброю можна зупинити зброєю
Чимало закордонних політиків та військових експертів наголошують: зброю можна зупинити лише зброєю. Зокрема, значна частина представників американського політичного істеблішменту – і республіканці, і демократи – переконанні: Захід повинен озброїти Україну. Так, під час слухань у комітеті з питань збройних сил Сенату США екс-держсекретарі Мадлен Олбрайт, Джордж Шульц і Генрі Кіссинджер назвали обов’язком Сполучених Штатів протистояти російській агресії й висловились за надання Україні оборонної зброї. За їхніми словами, російська агресія, ядерна програма Ірану та терористи Ісламської держави – найбільш небезпечні загрози.
Керівництво США наразі не прийняло рішення щодо постачання Україні летальної зброї. Водночас варіант такої підтримки не виключається у майбутньому, заявила речниця Держдепу Джен Псакі.
Щодо Європи, то категорично проти надання зброї висловлюється Німеччина. Канцлер Ангела Меркель заявила: конфлікт на Донбасі неможливо вирішити у «військовий спосіб». Європейський політикум і далі посилається на нежиттєздатні Мінські угоди. Й ратує за якнайшвидше відновлення перемир’я на Донбасі.
Свого часу Німеччина чомусь не закликала до «перемир’я» і «режиму тиші» іракських курдів та ісламістів. Збройні формуванням курдів на півночі країни протистоять бойовикам так званої «Ісламської держави». Восени минулого року німецький уряд вирішив надати курдам зброї на 70 мільйонів євро. Причина, за словами Меркель, у загрозі дестабілізації регіону і ризиках для європейських держав. Рішення Німеччини назвали вельми незвичним, оскільки країна, пам’ятаючи про нацистське минуле, уникає участі у збройних конфліктах і не постачає озброєння у зони таких конфліктів. У випадку з іракськими курдами, Німеччина правило порушила.
А як же війна на сході України, де бойовики воюють виключно за підтримки Росії? Теракти проти мирного населення? Зруйновані міста і села? Тисячі вбитих і поранених? Хіба для Європи не існує ризиків, якщо не зупинити рашизм?
Британське видання «The Sunday Times» констатує: «Після поновлення російського військового наступу на Україну настав час для Заходу усвідомити, що його політиці не вдалося стримати Москву. У той час, як президент Путін має чітку стратегію війни, агресії та дезінформації, Америка і Європа реагують мінімальним стримуванням, скромними санкціями й переважно неефективною дипломатією. Болісна правда полягає в тому, що Путін не відмовився від своїх цілей в Україні».
Бог їм суддя, а, може, пекло…
На долю України випало багато біди і мало спокою. Світ часто залишався байдужим до наших втрат і тривог. Спостерігав і мовчав. Боляче…
Поки лаємо світ, «діяльність» деяких вітчизняних «слуг народу» узагалі не вкладається в голову. Наприклад, за визнання Росії країною-агресором не прголосували 27 депутатів із 298 присутніх у сесійній залі (де були решта?). Від «Блоку Петра Порошенка» не голосували п’ятеро нардепів. Від «Народного фронту» – «троє». «Опозиційний блок» не дав жодного голосу. Із фракції Радикальної партії Олега Ляшка не голосували двоє (у тому числі екс-голова Тернопільської ОДА Юрій Чижмарь). Із групи «Економічний розвиток» не голосували двоє, а групи «Воля народу» – не голосував один нардеп.
Парадоксально, що депутати ряду місцевих органів влади відмовляються визнавати ДНР і ЛНР терористичними організаціями. І це в той час, коли Україна просить міжнародні інституції визнати «деенерівців» і «еленерівців» терористами. Подекуди громади змушують депутатів переголосовувати вдруге. Варто зазначити, нардепи від Маріуполя у Верховній Раді не проголосували за визнання Росії країною-агресором, незважаючи на десятки загиблих і поранених під час теракту.
Важливо, аби суспільство знало про війну правду. Від перших осіб держави. Натомість, звістки зі Сходу приносять волонтери, журналісти, бійці. Влада почасти виступає у ролі статиста. У зв’язку з останніми подіями в АТО нардеп Антон Геращенко звернувся до Верховного Головнокомандувача, президента Петра Порошенка. Він, зокрема написав: «Заслухайте доповідь керівництва Генштабу про ситуацію у районі Вуглегірська-Дебальцеве-Чорнухине. Доповідь не формальну, а детальну щодо кожного підрозділу, батальйону, бригади… Запитайте про реальне співвідношення наших сил і сил противника. Про наявність резервів у нас і у противника. Про запаси боєприпасів і ступінь зношеності техніки. Нагородіть тих, хто став у важкому місяці січні героєм не за званням і посадою, а за силою духу і хоробрості. Покарайте тих, хто виявився не готовий до активних дій противника… Народ України, Верховна Рада чекає від вас дій і рішень, скерованих на захист Батьківщини, доля якої вирішується зараз не стільки на міжнародних переговорах, скільки під Вуглегірськом, Чорнухиним, Дебальцевим».
Інколи правда буває неприємною. Як у даних випадках. Керівник Донеччини Олександр Кіхтенко стверджує, що близько 40 відсотків, а, може, й більше мешканців Дебальцевого воюють на боці бойовиків. «Вони вбивають мирних жителів. Ведуть вогонь по своїх родичах, рідних, близьких. І найсумніше, що по Дебальцевому веде вогонь ще й артилерія «Луганської народної республіки». Тобто, сьогодні луганські вбивають донецьких», – сказав Кіхтенко у інтерв’ю «Острову».
А куди поділись славні шахтарі? За словами голови незалежної профспілки гірників Миколи Волинця, незважаючи на війну, розруху і втрату роботи, шахтарі не поспішають звинувачувати у цьому окупантів. Як і більшість жителів Донбасу, вони покладають провину на Київ і вважають, що, наприклад, гроші їм повинні давати не «ДНР» і «ЛНР», а Україна. Крім того, багато шахтарів підтримують сепаратистів не лише морально, а й стають учасниками різних бандформувань. Є загиблі. Бог їм суддя, а, може, пекло…
Пригадуєте обурення наших співвітчизників, що Захід не вводить санкції проти Росії і українських екс-посадовців? Ввели. І що? Народний депутат, журналіст Сергій Лещенко повідомив: Євросоюз знімає санкції з багатьох поплічників режиму Януковича. Про це, з посиланням на свої джерела у ЄС, він написав у «Фейсбук». Санкції знімають з екс-глави СБУ Якименка, Олексія Азарова, Віктора Януковича-молодшого, Дмитра Табачника, Олени Лукаш і Сергія Клюєва. «Щоб санкції не зняли, Україна повинна була пред’явити підозри цим особам в економічних злочинах. Мене у цьому списку більше всього шокує Клюєв-молодший – на нього було оформлено Межигір’я – головний речовий доказ в економічних злочинах Януковича. Клюєв ходить у парламент, наче нічого не сталося», – зазначив Лещенко.
Світ у цьому вже точно не винен.
Ольга ЧОРНА.