Унікальну колекцію вишитих килимів зібрали в Національному заповіднику «Замки Тернопілля»

Унікальну колекцію вишитих килимів зібрали в Національному заповіднику «Замки Тернопілля»

Довгими зимовими вечорами українські жінки проводили за цікавим та звичним для них заняттям – вишиванням. Оскільки матеріалів бракувало, то старі дитячі речі розпорювали і з тих ниток вишивали. Часто візерунки вигадували самі. Вишивали навіть… килими. Цікаву колекцію таких виробів можна побачити у фондах Національного заповідника «Замки Тернопілля».

У розмаїтті українського декоративного мистецтва художнє вишивання посідає одне з провідних місць. Це улюблений і здавна поширений різновид народної творчості.  Вміння серцем відчувати навколишню красу і відтворювати її в узорах кожна дівчина змалечку вчилась у своєї матері, бабусі.

Килими відомі з давніх часів. Напевно, їх родоначальниками були звірині шкури, які вкривали підлоги в печерах первісних людей. Килими приносили в будинок тепло і затишок, були показником заможності господарів будинку. Їх ткали, виготовляли з різних матеріалів, різними техніками. І служили вони багатьом цілям – прикрашали стіни, утеплювали підлогу, зігрівали.

Вишивка в Україні – це світ краси і фантазії, поетичного осмислення навколишньої природи, схвильована розповідь про думки і почуття людини. У процесі історичного та культурного розвитку в Україні в кожній місцевості усталились характерні орнаментальні мотиви і композиції, колірні гами, специфічні техніки виконання.

По суті, вишитий вручну килим – це та ж вишита картина. Відмінність лише в тому, що основа повністю заповнюється. Також основа і нитки (вовняні, акрилові або бавовняні) все-таки повинні бути більш товсті, щільні та зносостійкі. Тут використовується шов – традиційний хрестик. Особливо ефектно виглядають вишиті килими із зображенням квітів, тварин, птахів. Вишивали їх на різних тканинах, найчастіше на мішковині.  

Пригадую, як моя мама (Катерина Максимець) вишивала такий килим. Біля мого ліжка на стіні  він прикрашав кімнату не один десяток років, сьогодні експонується у виставковій залі Національного заповідника «Замки Тернопілля».

Килим вишитий кольоровими нитками (80-і рр. ХХ ст.). Посередині у прямокутному обрамленні на чорному тлі зображено різнобарвні квіти з листками і колоски, по периметру – на коричневому фоні гірлянду з грон винограду та листків і кайму з ліній і дрібних стилізованих квіток (Фото 1). 

Протягом довгих років нашого «радянського минулого» килими на підлозі та на стіні були незмінним, обов’язковим «трендом» і атрибутом майже кожної кімнати хати. Великі та маленькі, з квітами, тваринами або орнаментом на будь-який смак.

 У фондах Національного заповідника «Замки Тернопілля» налічується 25 вишитих килимів, які датуються переважно кін. ХХ ст. Надходження килимів: міста Тернопіль і Збараж, села Шельпаки, Верняки, Базаринці, Залужжя, Підгороднє, Великі Вікнини, Травневе, Шили.

Наприклад, килим, вишитий пані Марією Кізь у 1924-25 рр. Орнамент рослинно-геометричний. В обрамленні кайми, що являє собою зірчасті квіти в ромбах, зображено герб ЗУНР – коронований лев, що стоїть на задніх лапах, а передніми впирається у вершину гори. У верхній частині герба зображений тризуб, нижче стилізоване сонце, від якого відходять промені у вигляді прямих ліній та квітів (Фото 2).

Ще один килим – вишитий кольоровими нитками (60-70-і рр. ХХ ст.) в техніці «хрестик», з цікавим геометричним орнаментом: у центрі зображено один ромб, по обох боках – по одному меншому ромбу. По периметру – ламані лінії, по кутках теж ромби та лінії (Фото 3).

Інший килим вишитий кольоровими нитками (70-і рр. ХХ ст.) у техніці «болгарський (подвійний) хрестик», орнамент – рослинний. Посередині у фігурній рамі на зеленому фоні зображено квітки – одну велику та дві менші, а саме – червоні маки з пуп’янками і листками. Від кутів рами відходять стилізовані пуп’янки із сіточки, по периметру – десять поодиноких троянд з листками (Фото 4).

Привертає увагу і килим, вишитий кольоровими нитками (60-і рр. ХХ ст.) в техніці «хрестик», орнамент – антропоморфний, зооморфний, геометричний, рослинний. На блакитному фоні зображено козака верхи на коні, навпроти нього стоїть дівчина і напуває коня з маленького відеречка. Зверху зображено квіти з листками і пуп’янками, по периметру – кайму з ромбів, трикутників, зубчастих ліній (Фото 5).

Оглянути колекцію вишитих килимів можна у Національному заповіднику «Замки Тернопілля».  

Марія ВІЛЬГІЙ, наукова співробітниця Національного заповідника «Замки Тернопілля».

Автор

Avatar

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"




Схожі публікації

2 коментарі

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *