Андрій Васильович Ярощук зі села Матвіївці Великодедеркальської громади Кременецького району уже мав досвід бойових дій. Він – учасник АТО, у 2014-му одним з перших пішов захищати Україну. Був поранений, але коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, не задумуючись, знову пішов на фронт. Воював з ворогом у гарячих точках.
12 серпня Андрій отримав важке поранення біля населеного пункту Орли Синельниківського району Дніпропетровської області, виконуючи бойове завдання. Воїна доправили до Запоріжжя в госпіталь. Рідні до останнього сподівалися, що Андрій виживе. Молилися і вірили… Але дива не сталося. Хоча медики робили все, аби врятувати українського захисника, через три дні, 15 серпня, серце Героя зупинилося.
Андрію Ярощуку 12 травня виповнилося лише 37 років. Вдовою залишилася дружина Тетяна, осиротіли дві донечки – 10-річна Мар’яна і 16-річна Катерина. Ніколи уже не пригорнуть сина мама Марія і батько Василь, а брата – сестра.
«Схилімо голови в жалобі – війна забрала ще одне молоде життя… Ярощук Андрій Васильович, 12 травня 1985 року народження, отримав поранення біля населеного пункту Орли Дніпропетровської області, виконуючи бойове завдання. Був доставлений в м. Запоріжжя в госпіталь. Після виснажливої боротьби за життя, 15 серпня серце Героя перестало битися. У бійця залишилась дружина Тетяна, доньки Мар’яна та Катерина, батьки, сестра. Великодедеркальська громада висловлює щирі співчуття близьким та рідним Героя Ярощука Андрія Васильовича… Поділяємо біль втрати… Герої не вмирають!» – висловили співчуття на сторінці Великодедеркальської громади.
Сотні людей провели сьогодні Андрія до місця вічного спочинку у рідних Матвіївцях. Плакало за Героєм дощами небо. Не соромилися сліз і друзі, побратими, односельці. Кажуть, Андрій був надзвичайно доброю, позитивною, світлою людиною. Зводив будинки і церкви, був майстром на всі руки. Веселий і щирий, завжди був готовим прийти на допомогу.
Вічна пам’ять і безмежна слава Герою!
