Сьогодні каву п’ють у всьому світі, адже цей напій є одним із найпоширеніших. Звідки кава походить? Вважається, що першими на каву звернули увагу в Ефіопії.
Зокрема, є свідчення, що спершу помітили саме прилив енергії після того, як пожувати кавове зерно, проте цьому немає офіційних підтверджень. За легендою, на це звернув увагу ефіопський пастух Калдим. Цікаво, що ефект він побачив саме на вівцях.
Уже з Ефіопії кава почала свій міжнародний шлях та потрапила в Єгипет, Ємен і далі.
Спершу її готували як відвар із висушених кавових зерен, а згодом з’являлись інші варіації, які ми знаємо й дотепер…
Щодо України, то перша кав’ярня відкрилась у місті Кам’янець-Подільський. Це сталось у 1672 році. Заклад відкрили турки, пише Brayval Coffee.
Археологи довели, що перші кав’ярні з’явилися тут якраз у період турецького панування, коли Кам’янець був провінцією Османської імперії. А це раніше, ніж у Львові, та навіть раніше, ніж у Відні.
«Якщо брати з історичної точки зору, то справді, кавовою столицею України має вважатися все ж не Львів, а Кам’янець-Подільський. Що ж до найдавніших кав’ярень Європи, то, звісно, були й раніші: зокрема у Венеції, Римі, Лондоні… Але ми можемо говорити про те, що кав’ярні в Кам’янці – одні з найраніших в Європі і точно найдавніші в Україні», – розповів сайту «Є» Ігор Старенький, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.
«Ми маємо податковий реєстр османів 1681-1682 років, в якому чітко зазначається, що на той час в Кам’янці функціонувало 10 кав’ярeнь. До прикладу перша Львівська кав’ярня була відкрита через 126 років, тобто значно пізніше. Довгий час ми мали документальні згадки про це, але не було, власне, археологічного матеріалу, який доводив їхнє існування», – сказав науковець.
Про те, що це кав’ярня, свідчили різноманітні знахідки. Зокрема, було виявлено понад тисячу керамічних люльок. Друге, що вказувало на кав’ярню, – наявність кавових горняток. Вони були китайського, турецького та перського походження. А ще було знайдено багато османських монет. Монети зі срібла високої проби отримували яничари. Тож те, що під час розкопок було знайдено достатньо багато таких срібних монет, свідчить, що основними відвідувачами кав’ярні були яничари. Загалом, значну частину своєї зарплатні вони витрачали саме на каву.
…І щодо ще однієї «кавової» історії, яка пов’язана з українцем Юрієм Францом Кульчицьким, життя якого оповите легендами.
Юрій Кульчицький народився в 1640-у, а помер в 1694 році. Місцем його народження вважають село Кульчиці під Самбором, неподалік Львова.
Кульчиці в певному сенсі – унікальне село, бо там народились, окрім Кульчицького, три козацькі гетьмани України: славнозвісний Петро Сагайдачний, а також менш відомі гетьмани Марко Жмайло та Павло Павлюк (Бут).
Письменник Іван Филипчак у книзі«Кульчицький – герой Відня»пише, що замолоду Кульчицький подався на Запорозьку Січ, де тоді якраз кошовим був легендарний Іван Сірко.
На Січі Кульчицький нібито пробув два роки. Спочатку молодого козака направили на спостережницьку службу в степу, щоб вдивлявся, чи не йдуть на Січ татари. Але це було нудно для Кульчицького, і він пішов в канцелярію вчити турецьку мову. Козаки зі знанням турецької були потрібні запорожцям для допитів полонених турків, а також для торговельно-митних справ при торгівлі з турками і татарами.
Перебуваючи на Січі, Кульчицький начебто потрапив у турецький полон. Филипчак у своїй повісті пише, що вперше Кульчицький відчув запах кави на кораблі, який його, як невільника, віз до бухти Золотий Ріг у Константинополі-Стамбулі… А спробував каву, коли його запросив на вечерю турецький тютюновий магнат Кара-Селім.
Після Віденської баталії в турецькому обозі було захоплено 300 мішків з кавою. Її наче збиралися спалити, вважаючи, що кава була кормом для верблюдів в османському війську. І нібито Кульчицький забрав цю каву, яку було привезено на 100 підводах. Він відкрив першу або одну з перших кав’ярень у Відні і взагалі в Центральній Європі.
Історичним фактом є те, що кав’ярня «Під синьою пляшкою» ставала все популярнішою і популярнішою у Відні та взагалі долучилася до формування підвалин того, що потім назвали «кавовою культурою Відня».
Також Кульчицькому приписують новий спосіб приготування кави – до «гарячого, як пекло, темного, як ніч» напою він нібито почав додавати молоко з цукром або мед.
А ось у Львові перша кав’ярня, кажуть дослідники, з’явилась аж в 1801 році. Але це – інша історія…
(За матеріалами інтернет-джерел).
На фото Богдана Косара: пам’ятник Кульчицькому в його рідному селі.