Аліна Борисюк: «Мені просто хотілось написати про те, що не дає заснути вечорами»

Аліна Борисюк: «Мені просто хотілось написати про те, що не дає заснути вечорами»

У Зборові на Тернопільщині живе авторка книг у рідкісному поки для України жанрі – фентезі. Мешкаючи в невеликому місті, Аліна Борисюк створила цілий магічний світ із фантастичними істотами.

Хтось перед сном обдумує плани на наступний день, хтось домислює відповіді на коментарі в соцмережах. Аліні заснути не давали історії, які прокручувалися в її голові. Крім того, вона завжди любила все,  пов’язане з магією – книжки, фільми, чарівні японські комікси й аніме. Дівчина уявляла різних магічних персонажів, з часом її фантазії почали складатися у цілісні сюжети. Сьогодні вона є авторкою серії пригодницького фентезі “Сандервік” (“Sunderwick”), які пише під псевдонімом Ellin Scotch. Сама й ілюструє книги. Щоправда, придбати їх поки неможливо – кожен том наразі існує в єдиному друкованому екземплярі. Прочитати тексти, проте, можна в Інтернеті – письменниця викладає свої історії для ознайомлення в Мережу.

Ми вирішили  розпитати Аліну Борисюк про її книги: сюжети, видання і як це – писати фентезі в невеликому містечку.

 “Якщо ми чогось не бачимо, то це не означає, що його не існує”

– Як зявилася ваша перша книга?

– На її написання надихнув перегляд фільмів, також я дуже люблю читати японські комікси. Взагалі, все, що пов’язане з Японією, мене приваблює. Напевно, через це в моїх малюнках і текстах багато японських мотивів. Але основним поштовхом було бажання спробувати себе в новому амплуа, тобто у написанні книг. Мені просто хотілось написати про те, що не дає заснути вечорами. В моїй голові завжди історії, і не тільки фантастичні. Я думаю про те, як би я переписала сценарій відомого фільму, яким був би мій власний намальований комікс…

– Зі скількох частин складається “Сандервік”? Серія цих книг закінчена, ви плануєте продовження?

– Наразі є п’ять частин, далі моя фантазія не зайшла. Вони не існують одна без одної, як от можна сказати про “Відьмака” Анджея Сапковського. У перших трьох частинах все закінчувалось хеппі-ендом, тому я вирішила щось змінити і дві наступні частини приправити драмою, щоб додати переживань над цією історією. Коли завжди добре – нудно, і коли погано – теж.

– Розкажіть про тематику і опишіть головну ідею твору.

– Мої книги написані в дусі сучасного фентезі. За основу я взяла магію і японську міфологію у сучасному реальному світі, у третій та четвертій частинах використала суміш різних міфологій. Зрештою я спробувала створити автентичних персонажів, тобто щось я черпаю і адаптую під свій стиль.

Книга розповідає про сильний магічний рід Сандервік, становлення кожного представника роду як непереможного чаклуна, за допомогою взаємного кохання й боротьби зі злом. У своїх книгах я хотіла донести до читачів те, що якщо ми чогось не бачимо, то це не означає, що його не існує. Адже багато простих людей в книзі і не здогадуються про Магічну Академію, а коли стикаються з нею віч-на-віч, то здивуванню їх немає меж.

 

“Риси характеру персонажів запозичую в своїх друзів і близьких”

– Герої ваших книг мають своїх реальних прототипів?

– Абсолютних – ні. Але ті чи інші риси характеру я запозичую в своїх друзів і близьких, а також роблю їх трохи схожими на себе, приписуючи ті чи інші фобії, звички, поведінку. Намагаюсь зробити їх особливими, можливо, навіть ідеальними в певному розумінні, починаючи з імені й зовнішності і закінчуючи магічним сяйвом в очах.

– Ви ще й художниця та ілюстраторка своїх книг?

– Так. Взагалі, в першу чергу я художниця. Я живу кольорами, це моя робота, яка приносить задоволення. Найбільше подобається малювати ілюстрації до книги, особливо мене захопила Емма, головна героїня четвертої книги і її підопічний – срібношерстий лис Ют. Також часто малюю улюбленого героя усіх читачів – чаклуна Со́рена. А зараз усе закінчилось веб-коміксом “Sunderwick” на основі книг, який можна прочитати безкоштовно на двох популярних американських платформах Line Webtoon та в додатку для android – WebComics. А ще я власноруч розробила обкладинки до майбутніх книг у графічному редакторі “Фотошоп”.

– Як вдається поєднувати роботу, малювання та написання книг?

– Я малюю з дитинства і через це обрала професію, яка вимагає малювання. Зараз в напрямку “digital art”. Я графічний дизайнер – займаюся розробкою логотипів, створюю ілюстрації, іноді обробляю фото та займаюсь дизайном поліграфії. Через те, що у роботі допомагає чоловік, у мене більше вільного часу на написання книг та малювання. Але це переважно ввечері або вночі. Бувало навіть таке, що вночі, коли мені не спиться, щось придумую, встаю і дописую епізоди в книзі.

 

“Друзі наполягали на продовженні історії”

– Яке ставлення рідних і друзів до вашого хобі?

– Мої близькі підтримують мене. Спочатку я планувала написати лише одну книгу, проте друзі наполягали на продовженні історії. Іноді мені допомагали у написанні – я радилась із рідними, як краще, давала читати епізоди і вислуховувала критику. Проте, у старшого покоління трохи інше ставлення до мого заняття – іноді закидають, що займаюсь дурницями і, якщо це не поповнює домашню казну, отже, марно витрачаю час.

– Які відгуки читачів про “Сандервік”?

– Спочатку книжку я писала для себе і для близького оточення. Не для широкої аудиторії. Але я викладала частини книги та ілюстрації в соцмережах, для тих, кому це цікаво. Отримала багато позитивних відгуків. Але мене це не зовсім влаштовує, новоспеченому письменнику хочеться чути і критику, щоб знати, що слід виправити і в якому напрямку рухатись.

– Як щодо друку? Чи хотіли б публікувати свої книги великими тиражами?

– Поки що мій тираж складається із трьох книг у єдиному екземплярі кожного тому. Друкувала лише для себе. Зараз книгу простіше, напевне, написати, ніж надрукувати. Щоб видати за власний кошт хоча б тисячу примірників, потрібно бути трішки багатшим від мене, а видавництво не так легко зацікавити своєю дебютною версією. А ще в мене панічний страх редактора! Боюсь й уявити, як сильно й по-своєму він може скоректувати улюблений текст! До того ж, я не розраховувала на друковані книги із самого початку. Мені просто хотілося написати свою історію, яка не давала мені спокійно жити. І вистачало того, що її б прочитали лише пару осіб. Врешті-решт я просто хотіла спробувати.

– Фентезі – це уже “ваш” жанр? Що плануєте писати далі й чи плануєте взагалі продовжувати цю діяльність?

– Я із впевненістю можу сказати, що магічне фентезі – це й справді “моє”. Я вигадниця! Обожнюю міфічних істот, про яких уже відомо в світовій історії, і обожнюю придумувати нових. Завершивши “Сандервік”, я почала писати нову книгу, про міста навпаки. Тут уже намагаюсь описувати сучасне місто, одну зі столиць Європи, та звичайних людей, яким знання про магію – зась. Але, звісно, й не без чаклунів, проте цього разу без міфічних істот. Це має бути вже щось схоже на техно-фентезі.

– Що б ви порадили тим, хто хотів би спробувати й себе в амплуа письменника?

– Безперечно спробувати! Пишіть, як і малюйте – в своє задоволення. Робіть це для себе, і світ сприйматиме вашу творчість. Не бійтеся починати щось нове, творіть і захоплюйте усіх навколо!

Вікторія ОНИЩУК.

 

 

 

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares