Назар був з тих, хто всім серцем любив Україну. А ще свою родину і вірші – був справжнім воїном, романтиком і поетом. За своє коротке життя встиг випустити дві збірки віршів «Крик» (2011), «До народу» (2014).
Його життєвим кредом було «Україну кохайте, Батьківщину любіть!». Чи не тому, як зізнавався, вже й дитинства не пам’ятає, ніби весь час був на війні.
Як повідомляє “АрміяINFORM”, батько Назара – етнічний туркмен Курбангельди Мялікгулиєв. Служив строкову службу в українському Криму. Там він познайомився з майбутньою дружиною, яка походила із заходу України. Після його звільнення в запас молоде подружжя переїхало з Балаклави на Тернопільщину.
Назар народився 9 жовтня 1990 року у селі Кобиловолоки нині Теребовлянської громади. Після закінчення школи працював у лісництві. У 2008-2010 роках служив за контрактом механіком-кулеметником та механіком тактичних ракет у ракетній бригаді. Учасник АТО, брав участь в боях під Кримським, а в 2015-му в районі Тошківки, Оріхового, Новотошківського.
У серпні 2016-го ветеран пройшов навчальні збори оперативного резерву першої черги в одній з механізованих бригад на посаді навідника великокаліберного кулемета ДШК. Пів року побув вдома і знову пішов воювати. Зізнавався, сидіти вдома, коли на Сході триває війна, було нестерпно важко.
Цього разу проходив службу у складі артилерійської бригади, яка на той час виконувала завдання на Луганщині. Влітку 2017 року Назар звільнився після закінчення терміну контракту. Через деякий час поїхав на заробітки за кордон.
Коли 24 лютого почалася повномасштабна війна, Назар повернувся додому і пішов захищати Україну. Служив у 10-й гірсько-штурмовій бригаді. В одному з інтерв’ю на запитання, що його мотивує, відповідав: «Кохання до України і любов до Батьківщини. Просто треба любити свою державу, читати Конституцію, дотримуватися законодавства України і тоді ми будемо незламні та непереможні»
Відважний воїн загинув у боях з російськими окупантами 23 червня на східному напрямку оборони під час виконання бойового завдання. У бійця залишилася дружина, відома волонтерка Галина Шупер і троє дітей.
«На війні загинув житель смт Козова Назар Мялікгулиєв. Члени громадського формування “САМООБОРОНА КОЗІВЩИНИ”, Громадської організації «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України» висловлюють щирі співчуття з приводу непоправної втрати рідним і близьким покійного Назара», – оприлюднили на сторінці Козівської ОТГ.
«Біль…Сум… Важко усвідомити, що це правда, гірка реальність…
Теребовлянська громада знову сумує і плаче… Російські окупанти забрали життя щирого патріота, поета, відважного бійця 10-ї гірсько-штурмової бригади, мешканця с. Кобиловолоки Назара Мялікгулиєва.
До 2014-го Назар воював пером, а далі і до сьогодні – автоматом. Він захищав нас і Україну в 2014 році. Коли 24 лютого почалась війна, не роздумуючи, приїхав з Португалії, щоб захистити нас від рашистів і звільнити Україну. У 2022 році Назар потрапив на фронт вже всьоме, щоб до останнього подиху, до останнього стуку серця боротися за свою Україну, яку він бачив вільною, сильною, європейською, без зла, війни і «руского міра».
Назар також був романтиком, з купою творчих ідей, адже писав чудові вірші. А ще любив тварин, чи не тому у його фейсбучній стрічці чимало світлин з друзями нашими меншими. В Назара Мялікгулиєва залишились дружина, діти, мама, брат і сестра.
Нехай душа загиблого захисника знайде вічний спокій, а Господь прийме душу, де праведні спочивають», – написали на сторінці Теребовлянської міської ради.
Друзі, побратими досі не можуть повірити, що Назара уже нема. А також пишуть прохання про допомогу його дружині Галині та дітям.
«Тільки що дізналася страшну новину, що Назара більше немає… Нещодавно ж спілкувалися в месенджері… Слова підібрати важко. Я не можу повірити в цю жахливу правду. Спочивай з миром, друже. Дякую, що був справжнім Українцем! Дякую, що тримав небо і захищав нас.
Номер карти вдови, матусі трьох діточок, волонтера Галі Шупер:
5168 7427 2602 4684» – написала Ружена Морозова.
“Ми познайомилися з Назаром, коли він зустрічався з моєю подругою, волонтеркою Галею Шупер. Тоді він був її наречений, потім став її чоловіком. Щирий, відкритий, патріот. Він так любив Україну! Його вірші від серця. Талант і серце – це про нього та його творчість. Якраз вчора я читала збірку його поезій, а сьогодні дізналася, що він вчора загинув”, – розповіла тернополянка Вікторія Кривоніс.
«Ти не боявся казати правду, ти відчував усе по-особливому, ти був гарним другом, гарним чоловіком та батьком. Ти обожнював свою дружину, своїх дітей (у тебе не було не твоїх дітей), а найбільше, напевне, ти любив Україну. Ти Справжній! Спи спокійно Брате. Герої не вмирають. Завжди зі щитом!» – Роман Данилюк.
«Його життєвим кредо було “Україну кохайте, Батьківщину любіть” і він до останнього подиху, до останнього стуку серця боровся за свою Україну, яку він бачив вільною, сильною, європейською без зла, війни і русні.
Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, він ні секунди не вагався – зібрав все своє екіпірування і вирушив захищати свою країну. З перших днів війни у 2014-ому і з перших днів війни тепер у 2022-ому…
Спочивай з миром, Друже! Світла пам’ять Герою!
P.S. Назар ні хвилини не сумнівався у нашій перемозі і ми обов’язково переможемо в пам’ять про нього і всіх наших полеглих Героїв», – розповів побратим Назара Степан Барна.
Вічна пам’ять Герою! Пам’ятаймо, якою ціною дається наша перемога!
