Страшна війна забирає найкращих. Володимир Воробій загинув 25 січня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Торське Краматорського району на Донеччині.
Володимир народився і зростав у Бучачі. Тут хлопець закінчив Бучацьку школу №1. У невимовному горі залишилися батьки. Їхньому сину було лише 29 років.
Сумують за Героєм і в селі Хлопчиці Рудківської громади на Львівщині, де до війни проживав Володимир.
Про це повідомили у Бучацькій міській раді:
«На війні загинув ще один наш земляк. 25 січня під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Торське Краматорського району, Донецької області окупанти вбили уродженця Бучача Володимира Воробія, 30 липня 1993 року народження, жителя с. Хлопчиці Львівської області.
Щиро співчуваємо рідним та близьким воїна. Світла пам’ять Герою!»
Люди залишають сотні коментарів зі словами співчуття рідним та болю за так рано втраченим життям українського захисника:
«Боже, вічна та світла пам’ять тобі, Володя, ти залишишся в пам’яті такою доброю та світлою людиною. Щирі співчуття рідним, серце болить за кожного нашого воїна», – Діана Лоїш.
«Вічна пам’ять тобі, Володику! А батькам – щирі співчуття і сили Вам пережити це горе, мої дорогенькі Оля і Василь!» – Anna Anna.
«Володя, ми ніколи тебе не забудемо! Вічна та світла пам’ять нашому герою!» – Уляна Злепко-Єдинак.
Про болючі втрати у тім бою, 25 січня, коли разом з іншими побратимами загинув Володимир Воробій, написав на своїй сторінці у фейсбуці також Дмитро Харчук, який зараз лікується після важкого поранення:
«80 ДШБ в жалобі. 25 січня, виконуючи бойове завдання, поклали голови кращі сини України. Це був кістяк 2 роти, вірніше того, що від роти залишилось, 5 героїв на щиті, 6 поранених:
“Кольт” – ти був як батько, повага і бажання не підвести тебе, лише такі відчуття були до нашого командира!
“Добрий” – спокійний і сміливий, ти писав вірші, нещадно вбивав ворогів та рішав всі питання для роти.
“Депутат” – завжди щось рішав. Машини, продукти, “багі” шось шаманив, ти завжди міг підтримати будь-яку розмову.
“Воробій” – Бучацький лев, твої приколи смішили там і тоді, де здавалось шо то взагалі нереально, ще пам’ятаю твої слова в “Буші”: я до кінця, ми всі тут до кінця!
“Самурай” – кадер ще той, ви постійно з Воробієм робили нам настрій, разом і загинули, він ніс тебе “важкого”, але…
Вас вже не болить… Ви справжні, сильні, мужні і я до смерті всіх Вас пам’ятатиму! Пробачте за все і спочивайте з Богом! Я навіть на похорони до Вас не зможу приїхати, бо досі з ліжка не можу встати. Помоліться будь-ласка за моїх братів і всіх воїнів, які споглядають на нас з кращих світів».
Вічна пам’ять Героям України! Вічна і світла пам’ять Володимиру Воробію!
