Як ставляться відомі жителі Тернопільщини до надання автокефалії Українській православній церкві

Як ставляться відомі жителі Тернопільщини до надання автокефалії Українській православній церкві

*     *     *     *     *

Ірина Скакальська,
доктор історичних наук, професор

Повернення чи надання Томосу – це важлива подія для України, це означає канонічність і незалежність української церкви від російської. Нагадаю, як історик, що після хрещення Руської держави від Візантії, у Києві була створена митрополія, яка була у підпорядкуванні Константинопольського патріарха, тому рішення про надання Томосу якраз підтверджує давні права української православної церкви на автокефалію. Також актуально, що це є шлях до міжрелігійного діалогу і створення в Україні єдиної помісної церкви. Необхідно підкреслити, що реальність отримання Томосу, стала можливою завдяки довгій дипломатичній праці Президента Петра Порошенка і його команди.

*     *     *     *     *

Іван Ковалик,
громадський активіст, представник ВГО «Вільні Люди»

Це насправді історичне рішення. Ми дуже довго йшли до того, щоб отримати Помісну церкву, керівний центр якої знаходився б не в Росії, з якою ми сьогодні фактично ведемо війну, а в Києві. Це, безсумнівно, є велика перемога!

Тепер нам потрібно прикласти максимум зусиль, щоб всіх православних християн, в тому числі і тих, які ходять до УПЦ МП, залучити до новоствореної помісної православної церкви. Сподіваюся, що в очільників всіх православних конфесій знайдеться сила волі, аби втілити рішення Священного синоду Константинопольського патріархату.

Створення  Української Помісної церкви – це велика стратегічна поразка Росії. Незважаючи на намагання Москви всіма силами зірвати рішення про Томос, завдяки твердій державницькій позиції керівництва держави та церков, вдалося добитися найголовнішого – Священний синод Константинопольського патріархату своїм рішенням підтвердив готовність Константинополя до створення в Україні Помісної православної церкви.

*     *     *     *     *

Володимир Каніщев,
волонтер, керівник волонтерської групи «Схід та Захід єдині»

Створення помісної церкви дає можливість ідентифікуватися кожному громадянину України. В кожній країні є своя помісна церква, то чому в Україні її немає, доки ми можемо бути якимось додатком до чужої країни? Підтримую повністю Президента, коли він сказав про те, що отримання рішення про Томос – це перемога українського народу над московськими демонами.

Я волонтер,  виступаю тільки за Україну і всі останні роки я був на Сході України майже щомісяця. Часто бувало так, що хлопці, які ходили до московського патріархату, йшли на схід воювати і приходили в церкву та просили благословення на захист Батьківщини, то священики їх благословляли не як воїнів, а як подорожуючих. Такого не може бути і тому, я переконаний, що рішення про надання Томосу Українській Помісній православній церкві є надважливим для держави.

*     *     *     *     *

Тетяна Чубак,
президент благодійного фонду «Подоляни»

Так як ми виборювали незалежність нашої держави, так само ми боролися й за нашу православну віру. І зараз наша церква має шанс отримати автокефалію, що, без сумніву, є перемогою на духовному фронті. Адже Україна позбулася важливого впливу з боку Росії через такі дуже тонкі, релігійні почуття. Українці дуже довго чекали на цю подію і підтримують Томос. Тому дякую Богові за цю подію. Дякую нашому Президенту Петру Порошенку за наполегливу працю і за його рішучість в цьому питанні. Тому що він не перший Президент, який намагався досягти такої цілі і лише йому це вдалося. Дякую також Патріарху Філарату і Митрополиту Макарію за їх стійкість і непохитність та бажання відвоювати цю незалежність для православної церкви. Це ще одна перемога, яка наближає нас до головної перемоги, коли Україна стане незалежною, сильною духовно, економічно і морально.

*     *     *     *     *

Андрій Підлужний,
співак, композитор, лідер гурту «Нічлава»

Українці мають право на свою церкву. Бо те, що робили московити проти українців віками, це злочин. І навіть тепер Путін використовує церкву як маніпулятивний інструмент для того, щоб сіяти зло, розкол і ворожнечу. Йому це добре вдавалося робити ще й за допомогою мови й розпочати війну на Донбасі через начебто порятунок російськомовного населення, яке зазнає утисків. Тож у ситуації з релігією держава має чітко діяти. Бо сьогодні це вже не просто церкви московського патріархату в нашій державі. Це осередки «руского міра» замасковані під віру в Бога. І рано чи пізно вони знімуть маски й покажуть свої справжні обличчя.

*     *     *     *     *

Василь Вислоцький,
директор приватного сільськогосподарського підприємства «Ягільниця – В»

Це значна подія для українського народу, тому що об’єднується православна церква, яка була розділена на автокефальну православну церкву, московський та київський патріархати. Тепер люди об’єднаються і буде одна помісна українська церква. Я спілкуюся з багатьма людьми і всі визнають, що ініціатива про надання автокефалії українській церкві Вселенським Патріархом Варфоломієм, яка нарешті була доведена до кінця, – необхідна для нас, для нашої держави, особливо тепер у такий складний час. І це перемога українського народу над Москвою.

*     *     *     *     *

Валерій Чоботар (псевдо «Гатило»),
доброволець, громадський діяч

Мене часто запитують, якого я віросповідання. Завжди відповідаю: «Християнин». І тоді завжди є уточнення: православний, греко-католик…? І коли запитуєш, що є символом віри, то багато людей відповідають, що символом віри є біблійний текст і можуть його напам’ять розказати. А коли просиш уточнити, яка саме церква, то чітко в символі віри означено – єдина свята апостольська церква. І не вказано, яка вона: чи православна, чи греко-католицька. Тобто, це певна єдність. Однозначно, що там, де стоїть питання єдності я лише “за”. Шлях, яким це все буде проходити, буде болісний, насамперед тому, що країна-агресор Росія буде робити все, щоб розділяти. І на жаль, одна із церков, де можна зустріти багато злості, агресії, що взагалі протирічить християнському вченню, то це зараз церква московського патріархату, і це можна побачити на Тернопільщині. До мене колись приїжджали люди, вони були російськомовними і їх вражало, що у Почаївській Лаврі багато чого заборонено – молитися за греко-католиків, православних київського патріархату тощо. Так бути не повинно. Інституції не повинні роз’єднувати, а якщо вони є такими – значить вони ворожі. Тому я не можу бути байдужим до цього питання. Я за те, щоб об’єднання церков було, бо це об’єднання людей.

*     *     *     *     *

Микола Лазарович,
доктор політичних наук, професор ТНЕУ, учасник російсько-української війни.

Відбулася, без сумніву, історична подія. Ми сьогодні продовжуємо справу Володимира Великого – хочемо мати єдину Українську помісну церкву, яка б, впливаючи на людей, допомагала будувати Українську Державу. Ті священнослужителі підросійської церкви, які приєднаються до новоствореної автокефальної УПЦ, змушені будуть або перейти на проукраїнські позиції, або звільнитися.

Підтримую патріарха Філарета в тому, що Українська православна церква може бути лише одна. Тому теперішня підросійська церковна структура має називатися Російською православною церквою в Україні.

Я за віросповіданням греко-католик, але мені як громадянину України важливо, щоб наш народ мав єдину Українську церкву. Вважаю, що було б дуже добре, якби наступним кроком після отримання Томосу відбулось об’єднання Української православної церкви та Української греко-католицької церкви в єдину українську автокефальну помісну церкву. Таким чином ми могли б стати прикладом для подальшого об’єднання світових церков – Православної й Католицької.

*     *     *     *     *

Дем’ян Чернець,
голова Тернопільської обласної організації Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих

Це велика перемога. Православ’я, що існує вже півтори тисячі років, має свої правила. Згідно з ними, у кожній незалежній країні, де православні християни становлять більшість населення, повинна бути створена незалежна помісна православна церква. Виходячи з цього, ми півтори тисячі років очікуємо і боремось за це. Тому Президент України Петро Порошенко, як і раніше Президент Віктор Ющенко, ініціював процес створення помісної автокефальної церкви. А сучасні Кирил і Онуфрій та їхня команда десятиріччями наголошують на неканонічності створення Київського патріархату. Проте ані словом не згадують, що їхня власна відмова одному з найчисельніших народів світу у створенні власної помісної церкви, є ще серйознішим порушенням канонів. Вселенський Патріарх Варфоломій визнав незаконною і такою, що суперечить православним канонам, передачу Київської Митрополії у підпорядкування Московському патріарху в 1686 році.

У Константинополі зрозуміли, що Московський патріархат треба поставити на місце допоки ще не пізно. Відтак склалися всі умови для того, щоб з одного боку задовільнити справедливі та законні вимоги українських православних, а з іншого – покласти край духовній експансії Москви.

*     *     *     *     *

Богдан Буяк,
політолог, доктор філософських наук, ректор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

Томос – це позитивний чинник в контексті утвердження Незалежності України. Це рішення наближає Україну до реального стану незалежності. Отримання Томосу вимагає від суспільства, церковних ієрархів єдності навколо цього питання. Бо має бути представлена єдина кандидатура, якій має бути вручений документ про автокефалію. Це має бути людина, яка зможе представляти Українську церкву перед православною спільнотою. Небезпека деструктивного впливу Росії на цей об’єднавчий процес є. Бо ми бачимо, як РФ втручається в різні політичні й економічні сфери по всьому світу. Але політики в Росії розуміють, що вони втрачають Російську православну церкву в Україні.

*     *     *     *     *

Микола Казюк,
представник Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО в Тернопільській області, учасник бойових дій

Президент України Петро Порошенко назвав рішення про надання автокефалії Україні перемогою над “московськими демонами”. У мене теж є це відчуття і в людей, з якими я спілкуюся, яких я поважаю і вважаю справжніми захисниками. Тому що, навіть якщо взяти останні події, у січні, Українська православна церква Московського патріархату відмовилась відправляти службу за 2-річною дитиною, яка загинула. Бо вона була хрещена у Православній церкві Київського патріархату. Починаючи з 2014 року, відколи я був на сході, масово розповідали мої побратими, що родичі, друзі, які зверталися щодо відправи служби за захисників України, отримували відмову у церкві московського патріархату. У нашій державі це неприпустимо.

З отриманням Томосу ми будемо мати гідне відношення до наших загиблих захисників, друзів, родичів. Вирішення релігійного питання є надзвичайно важливою частиною нашої перемоги над ворогом.

*     *     *     *     *

Ігор Сачко,
актор, народний артист України, голова Тернопільської обласної організації СТДУ

Отримання рішення про надання Томосу Українській Помісній Православній церкві  є надзвичайно актуальним і потрібним вчинком, таким, який повинен об’єднати всіх українців. Я радий, що саме напередодні Покрови пресвятої Богородиці Вселенські патріархи здійснили щодо України цей акт справедливості. Тепер важливо, щоб віруючі, церковні служителі, священики до цього з мудрістю віднеслися. Треба докласти зусиль та зробити все для об’єднання віруючих православних християн.

Кожна країна в світі має свою церкву. Наприклад в Польщі народ гуртувався навколо Католицької церкви у всі часи і в період благополуччя, і в кризовий час. Для державного будівництва буде набагато краще, коли в нас буде українська Помісна церква. Якщо ми хочемо мати державу Україну, якщо ми українці, якщо ми не соромимося своєї мови, свого хліба, своєї землі у нас має бути Єдина Помісна Українська Православна церква.

*     *     *     *     *

Ігор Олещук,
політичний в’язень сталінського режиму, старший науковий співробітник Тернопільського музею політичних в’язнів

Я гадаю, що прийняття рішення про надання Томосу Українській православній церкві дуже позитивне. Всі країни православні мають мати свою церкву. Росія в свій час у 1686 р. забрала у нас церкву, а Томос об’єднає український народ. Ми повинні на основі релігії і мови об’єднатись, адже жили колись під різними імперіями. Російська федерація назвала сама свою церкву канонічною, можна сказати «купила» її, а тепер це все відмінили, наклала анафему на українських діячів, на Івана Мазепу. Це все, якщо разом взяти – на користь України. Я думаю, що до кінця року Томос буде. Томос – це перемога над  ворогами. Росія використовує церкву в політичних цілях, вона є мало духовна церква, якщо не визнає в Україні війни, не хоче наших вояків хоронити. Якби ми були в Польщі – то б рознесли той Московський патріархат, а так ми занадто терпеливі.

*     *     *     *     *

Валерій Федорейко,
голова громадської ради при Тернопільській ОДА

Завдяки рішенню про надання Томосу Українській православній церкві відновлено історичну справедливість. Україна має ще один крок до того, щоб стати повноцінною державою. Я думаю, що у нас зараз є шанс об’єднати церкви, а це об’єднає, згуртує населення.  У нас на Заході України переважають греко-католики, ця церква стоїть на державницьких позиціях, по відношенню до розбудови держави має позитивні характеристики. Греко-католики, католики позитивно сприймають рішення про Томос. Вони розуміють про що мова йде, РПЦ – це церква державна, яка стоїть на тих позиціях, на яких стоїть будь-яка державна влада в Радянському Союзі чи Росії. Томос може стати християнським консолідуючим елементом, релігія ж одна – християнська, Бог один, але багато існує течій. А течії – це вже бізнес. Багато релігійних течій в Україні є елементом того, що в українців була дезорієнтація релігійному плані. Може нарешті знесуть пам’ятник Леніну в Почаєві. Московська церква є елементом п’ятої колони. Вони ж канонізують таких як Сталін. Це шизофренія, шовінізм. На основі цих постулатів вибудовується «рускій мір», Томос – один з аспектів знищення цього. Це важливо в ідеологічному плані. Щодо повернення Лавр та святинь – це потрібно було зробити ще в 1991 році, але тоді в парламенті була прокомуністична більшість.

*     *     *     *     *

Леся Романчук,
українська лікарка, викладачка, письменниця, бард, член Національної Спілки письменників України

Томос – це подія надзвичайної історичної важливості, рівня якої ми не маємо в новітній історії. Це не подарунок з неба, а результат мудрої, виваженої роботи української дипломатії, насамперед Президента Петра Порошенка і Патріарха Філарета, яка триває вже багато років. Надання автокефалії українській церкві – це крок до єдності і водночас потужний удар у найболючішу точку московського режиму, який, маю надію, зруйнує його остаточно. Просимо Господа про те, щоб всі патріотичні сили мудро скористалися з цієї історичної нагоди і щоб було як в українському гімні «Боже, нам єдності дай».

*     *     *     *     *

Михайло Андрейчин,
доктор медичних наук, професор, академік Національної академії медичних наук України, голова Тернопільського осередку Наукового товариства ім. Т. Шевченка

Надання автокефалії українській православній церкві – це не тільки піднесення, а й розкріпачення української віри та духу. Відновлення Церкви у світі християнства – це відновлення історичної справедливості і релігійної правди. Це консолідація української нації, підняття духу українців, яких у російському православ’ї вважали розкольниками. Нас це робить рівними серед інших православних церков світу. Але я хотів би, щоб панувала християнська любов і християни інших конфесій раділи цій події.

*     *     *     *     *

Ігор Дуда,
мистецтвознавець, краєзнавець, заслужений працівник культури України

Зрозуміло, що якщо ми незалежна держава, то в нас має бути своя українська церква. І це є запорукою нашої незалежності. Надання автокефалії Україні – це вікопомна подія, бо вона єднає українців та робить нашу державу ще єдинішою, згуртованішою та сильнішою.

*     *     *     *     *

Богдан Мельничук,
письменник, редактор, краєзнавець, заслужений діяч мистецтв України

Не секрет, що у зв’язку з російсько-українською війною, ми трохи розчаровуємося в очільниках окремих країн, які лише обіцяють допомогу або дають її мізерною чи навіть підтримують Росію. Вони не розуміють, що наступними об’єктами агресії можуть стати їхні держави. У зв’язку з цим вигідно відрізняється позиція Вселенського Патріарха, який ще перед наданням томосу заявив відповідаючи на критику і шантаж Росії: «Ми не боїмося погроз. Вселенський патріархат не погрожує і не сприймає погроз, але послідовно йде вперед виконуючи свою велику місію відповідно до священих канонів». І слова свого він дотримав. Тепер завдання українців уміло використати надання томосу, у чому велика заслуга президента України Петра Порошенка, для згуртування нації. Особливо, перед лицем можливого продовження російської агресії. Зокрема, в нашій області можуть загостритися проблеми з Почаївською лаврою, яка через недолугу політику попередніх очільників нашої держави є осідком московського православ’я і треба думати як цю проблему вирішити. Тож сподіваємось на розум і далекоглядність наших вірян.

*     *     *     *     *

Михайло Ониськів,
літературознавець, краєзнавець, заслужений журналіст України

Нарешті з далеких  історичних світанків зійшло сонце – Духу і Віри. Це мовби друге свідоцтво (перше – Декларація про державний суверенітет України) – про волю! На цей раз – духовну, без якої весь український народ не зібраний воєдино. Нині основне не втішатися завчасно і сприймати це без ейфорії. І під світлим Хрестом перти плуга любові й далі. Мусимо миритися з тим і дякувати Богові, що попри великі випробування він посилає нам промені надії на майбутнє, а час зробить своє, єднає у молитві два береги Чорного моря – Київ і Константинополь.

*     *     *     *     *

Павло Сливка,
історик, громадський діяч, релігієзнавець

До повного завершення ще треба створити єдину православну церкву та обрати патріарха. Як на мене, це також непростий процес і він може й не закінчитися цього року. Загалом надання автокефалії українській православній церкві – це великий позитив, бо наша церква визнана православним світом, а це означає, що наші ієрархи братимуть участь у всіх заходах Вселенської церкви. Окрім того, це остаточний крах «руссково міра.

*     *     *     *     *

Ярослав Стоцький,
релігієзнавець, доктор історичних наук, професор ТНТУ ім. І. Пулюя, голова «Асоціації релігієзнавців Тернопільщини»

Єднання – це великий позитив у державній системі і релігійному середовищі як для УАПЦ так і УПЦ КП. Але насамперд це великий плюс для вірян УПЦ МП, які би хотіли перейти в УПЦ КП, але побоювалися цієї не канонічності і не легітимності. Новітня соціологія релігії свідчить, що близько 30 % вірян УПЦМП готові перейти  в Українську православну помісну церкву. Майже стільки ж вагаються. Структура помісної церкви має шанси консолідувати українців заходу і сходу.  Створення Української православної помісної церкви дає можливість говорити, що українське православ’я може стати найчисельнішим за кількістю віруючих і парафій  серед світового православ’я. Ще один плюс, що віруючі УПЦМП, які перейдуть у в об’єднану церкву зможуть не тільки відчувати, а й виражати свій патріотизм, бо будучи вірянами УПЦ МП, вони у своїх почуттях патріотизму були обмеженими. З іншої сторони можуть активізувати діяльність спецслужби РФ, можливі провокації, триватиме боротьба за храми.

*     *     *     *     *

Василь Тракало,
письменник, редактор, голова ТОО НСЖУ, заслужений журналіст України

Надання автокефалії українській православній церкві – це велика історична подія про яку мріяли покоління українців. Ми отримали друге крило для української державності. Першим є проголошення незалежності. Нині нарешті ми отримали й незалежність духовну.

*     *     *     *     *

Дарія Чубата,
лікар, публіцист, голова Тернопільської міської організації «Просвіта»

Я щаслива, що перемогла Господня правда і Україна отримала духовну незалежність. Адже де правда – там Бог, де Бог – там перемога. Від нині ми молитимемось і дякуватимемо Богові, що він допоміг нам стати вільними від московського окупанта, дякуватимемо за всі ласки, які він посилає нашому багатостраждальному народу.

*     *     *     *     *

Іван Зуляк,
професор кафедри стародавньої і середньовічної історії історичного факультету ТНПУ ім. В. Гнатюка, учасник АТО

По-перше, це явище дуже позитивне. Я думаю, що це є хвиля релігійного відродження в Україні. Вона серйозно буде ламати оцей елемент російського ідеологічного впливу в Україні. Але рішення про надання Томосу ще не означає, що усе зразу буде вирішено. Ще багато попереду організаційних питань. Думаю, що російська церква так просто не здасться: буде створювати певні  перешкоди, провокації, підніматимуть православних у Європі, не тільки в Україні. Але, як на мене, явище Томосу має вже незворотній характер. У цьому велика заслуга не тільки релігійних, але й політичних діячів, президента і Верховної Ради, світових православних діячів. Томос – це серйозний прорахунок Росії, це один із наслідків, напевно, не тільки багатовікового російського релігійного гніту, але й з іншого боку це е наслідком цих подій, які відбуваються на Сході України. Тобто ми вибороли в 1991 році державну незалежність, але не релігійну. Я думаю, що це той варіант, коли дійсно від надання Томосу буде користь не тільки для української церкви, держави, українського народу, але це вплине на українську незалежність та ідеологію. Позаяк Москва дуже серйозно впливала і продовжує впливати на ті чи інші процеси, які відбуваються в Україні. Надання Томосу – незворотній процес, який буде мати вагоме значення у майбутньому , перспектива і тенденція до помісності, я думаю, буде притаманна не тільки  в Україні, але й серед інших православних церков. Інша питання – це проблема нашого єднання на місцях. Буде проведено Архієрейський Собор, на якому, прихильники православ’я і помісності мали б прийти до вирішення цього питання. Хоча це більше питання внутрішнього характеру, однак воно тісно пов’язане із зовнішніми процесами, які відбуваються в нашому середовищі.

Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *