Історія бійця 3-го гірсько-штурмового батальйону 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада.
«Противник дуже активно намагається захопити нашу позицію і дуже злий на нас за свої втрати», – розповів 36-річний боєць із позивним Будда.
Захисник родом із Тернопільщини, у війську вже два роки. До війни працював у великій місцевій аграрній компанії, проте до війська пішов не вагаючись, бо знає, за що воює.
Каже: «Якщо не ми, то ворог і далі буде лізти… Я не розумію, за що вони гинуть? Ми розуміємо! Ми захищаємо наших рідних, наших близьких».
Будда наголошує: найважливіше в сучасній війні – бути уважним, бо іноді, особливо під час туманів, ворог намагається підповзати якомога ближче.
«Найближчий мій контакт із ворогом був на відстані шести метрів. Діяти довелося швидко, щоб ліквідувати противника», – розповів Будда.
Незважаючи на ефективну бойову роботу та витримку, боєць себе героєм не вважає. Каже, що це його обов’язок, у першу чергу перед родиною, і мріє зараз лише про одне: «У мене народжує похресниця. Тож моє найбільше бажання – приїхати до неї на пологи».
Група комунікацій Тернопільського ОТЦК та СП.