В’їзд Господній в Єрусалим

В’їзд Господній в Єрусалим

У Вербну Неділю святкуємо славний в’їзд Господа нашого Ісуса Христа в місто Єрусалим. Ця подія була справді величавою! Було велике захоплення в народі. Тисячі людей вітали Христа не тільки з пальмовими галузками, а й скидали з себе одежу і стелили Йому під ноги по дорозі, куди мав проїжджати. Чути було голосні вигуки: «Осанна Сину Давидовому! Благословен, Хто йде в ім‘я Господнє!» (Мф.21,9).
Тому не дивно, що питалися: «Хто це такий?» Бо сколихнувся весь Єрусалим, переживаючи глибоко своє піднесення. Раділи старші, молодші і навіть діти, зустрічаючи Ісуса Христа.
Ця славна подія в житті нашого Господа відбулася за шість днів до старозавітного свята Пасхи. Святі євангелісти розповідають нам про те, як напередодні цього дня Господь Ісус Христос здійснив найбільше Своє чудо – воскресив чотириденного у гробі Свого друга – Лазаря. Це чудо Господь здійснив у Віфанії, розташованій недалеко від Єрусалима.
Чутка про це велике чудо Христове швидко поширилась в Єрусалимі. Вороги Христа, первосвященики, фарисеї і садукеї, заздрячи могутньому впливові Господа на простий іудейський народ, вирішили на таємній нараді віддати Христа на смерть, а також і воскреслого Ним Лазаря. Простий народ, почувши про велике чудо Христове, вирішив на другий день вийти з Єрусалима і піти у Віфанію, щоб побачити і вітати великого Чудотворця.
Спаситель, оточений безліччю радісного народу, в’їхав на ослі до Єрусалима, наче цар, не з тим, щоб посісти престол Давидів, щоб знищити ворогів іудеїв – римлян, як думали багато іудеїв, а направив Свій шлях до величного храму Єрусалимського. Бо сказано, що Царство Христове «не від світу цього». Господь є істинний Цар, але не якогось малого царства, а всього безмежжя Всесвіту, Цар духовного царства – Своєї Церкви.
Згадуючи цю велику подію з життя Господа нашого Ісуса Христа, перенесімось думкою в ті далекі, але близькі нашій віруючій душі, часи і приєднаємось до сонму апостолів і віруючих у Христа в Його урочистому прямуванні до Єрусалима. З цією метою св. Церква заповідає нам приходити до храму з гілками верби, що розпустилася, аби стати духовними співучасниками при радісній зустрічі улюбленого нашого Спасителя і Господа.
Потурбуймося, щоб іскра живої віри Христової з кожним днем все більше і більше розгорялась у нашій душі і щоб вона захопила всю нашу істоту. Тоді думки наші будуть світлі і чисті, почуття – святі і непорочні, а бажання – спрямовані до небесного і вічного. Святкуючи світлий в’їзд Ісуса Христа в Єрусалим, і ми з галузками освяченої верби зробімо тріумфальний вхід Господеві, як Переможцеві над злом світу, в наші серця, як Спасителеві і Цареві Миру.
О. Богдан ЗІНЧЕНКО, член Національної спілки журналістів України.

журналіст, газета "Наш ДЕНЬ"






Loading...



Схожі публікації

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

shares