Вони підтримують традицію вертепів уже сорок років, передають з покоління в покоління костюми (та шиють самотужки – деякі важать двадцять кілограмів!) і колядують так, що чути на всі околиці.
У ніч з суботи на неділю у селі Яблунів Чортківського району Копичинецької ОТГ довго світилось одне віконечко. Наталія Сигіль вже нарешті з’ясувала, хто приїде на фестиваль “З колядою у Яблунів!”, принтер додруковував дипломи майбутнім учасникам, дописувались останні рядки сценарію дійства, яке мало розвернутись просто неба в останній день січня. Вперше взимку наважились провести фестиваль на літній сцені – але це був єдиний шанс під час пандемії коронавірусу зібрати і послухати майже 20 творчих колективів, показати гостям вертепи з ангелами, царями та страшнючими волохатими чортами-“дідьками”, обвішеними ланцюгами з дзвониками.
Зимовий фестиваль тільки другий рік вирує у Яблунові, але традиції плекають тут здавна. Є у селі весняний, літній та осінній фестивалі, які гуртують гостей вже майже десять років.
Зранечку запрацювала польова кухня. Готували свіжу рибу з яблунівських ставочків, чистили відрами картоплю, доносили смачне домашнє вино на глінтвейн, розводили багаття та закладали всі компоненти майбутнього плову. Господар кухні Михайло Пирижок знає, що котли мають бути наповненні готовими стравами ще до початку фестивалю, аби гості та учасники мали теплу їжу, тому незабаром у небо між ялинки потяглись пахучі димочки. Поряд зашкварчала олія, на якій апетитно підсмажувалась картопелька. Триста літрів смачної яблунівської джерельної води разом з 15 кілограмами риби до полудня перетворились на смачну рибну юшку.
До цього часу до Яблунова приїхали гості. На підході до сцени одразу занурилися в святкову атмосферу. Всюди звучала пісня. Колективи проводили останні репетиції.
Зустрічала гостей двометрова лялька-дівчина. Вбрана в хустки, зроблена з сіна, соломи, жита та листя кукурудзи. Її сині очі та привітна посмішка з сухоцвітів нікого не залишили байдужими. На площі в Яблунові прикрасили ялинку, облаштували вертеп та фотозону. Тюки сіна під плетеною різдвяною зіркою накрили килимками, декорували вишитими рушниками.
Милували очі традиційний дідух і різдвяні пташки на паличках від вихованців і керівниці гуртків рукоділля місцевої школи Олександри Матіяш. Завітали на фестиваль багато талановитих майстрів і цікавих гостей. Іван Кушнір – знаний поет-пісняр з Яблунова, засновник мистецького фестивалю “А в Яблунові яблуні цвітуть” приїхав з Тернополя з друзями підтримати зимову коляду, а з ним відома журналістка Людмила Островська. Відвідав рідне село Роман Нічвидюк – хлопець займається громадською активністю в Тернополі, залучає молодь зголошуватися донорами. Завітали провідати сусідів хоростків’яни Василь Шевчук, Галина Трач з донечкою Вікторією, тернополяни з громадської організації “Нептун”. Ловив вдалі кадри фотоапаратом місцевий журналіст Іван Бандурка, який колись очолював Яблунівську сільраду, ініціював відкриття в селі музею Івана Франка та першого в Україні пам’ятника солдатським вдовам.
Площа та лісочок перед сценою швидко наповнились людьми. Відкрив фестиваль вперше у новому статусі старости сіл Яблунів і Рудки Андрій Балабух разом з керівником Копичинецької ОТГ Богданом Келічавим. Очільник села побажав успіху учасникам та подякував усім, хто допомагав і підтримує фестивальне село Яблунів.
І зазвучала українська колядка. Першими на сцену вийшли місцеві колективи – музичної школи і дитячий хор “Яблуневий цвіт”, а завіншувала фестиваль Юля Сигіль.
Колективи виступали з музичним супроводом та акапельно. Старші, молоді, зовсім юні. З Яблунова і навколишніх сіл, з Мишковичів, Коцюбинців, Жабинців, Сухостава, Оришківців, з Гусятина, Котівки, Гадинківців, Карашінців, з Гримайлова, Тудорова.
Чотири години поспіль розказували про українські різдвяні традиції, представляли колективи глядачам ведучі Наталя Сигіль та Андрій Стефанець.
– На Різдво колядники заходять до кожної хати, а в церквах ставлять вертепи, що розповідають про народження Ісуса Христа. Від цього дня і аж до Стрітення українці вітають одне одного словами “Христос народився”, – розповідали ведучі – і лунала відповідь багатьма голосами гостей фестивалю: “Славімо Його!”
Вертепи показували міні-спекталі. Сухостав демонстрував виставу “Святий Миколай”, Яблунів – виставу “Ірод”, а Оришківці – “Маланку”. Сценарії їх передають з покоління в покоління, разом з костюмами. Ходять селами від родини до родини на Різдво та розказують історію народження маленького Ісуса, “забираючи” в пекло жорстокого царя Ірода: так відновлюється справедливість – зло карається, а господарям бажають добра у новому році.
До Різдвяних перевтілень учасники вертепів готуються заздалегідь.
– Збирають старі кожухи хлопці, кроять штани, куртку, маску, а потім на старих “зінгерах” то все зшивають, – розказала Наталя Сигіль.
У вертепів Яблунова та навколишніх сіл воїни Ірода одягнуті у перешиті з радянських військових форм костюми. Незвичайне вбрання у “дідька” – лише ланцюги з дзвониками, якими обмотана “нечисть”, важать близько 5 кілограмів. Весь костюм – вчетверо важчий. Тарас із Сухостава свій костюм дідька пошив сам перед Різдвом зі шкіри барана, для ланцюга купив 34 дзвоники – більше в магазині не було. Вік вертепного дійства у Сухоставі понад 70 років.
До слова, у Яблунові підтримують традицію вертепів сорок років, тому шаблі й костюми мають також по сорок років. Нові тільки маски – їх роблять самотужки з картону.
Та не оминули вертепи і сучасні віяння. Традиційно колядники приходять із Різдвяними звіздами на палицях. На фестивалі одна була з електроприводом і працювала від батарейок. Таку зірку приніс із собою народний аматорський фольклорно-етнографічний ансамбль “Оберіг” із села Жабинці.
Гості фестивалю насолоджувалися колядками і… сюрпризами. Вперше до Яблунова приїхала вчителька з Тернополя Руслана Томащук.
– Бачу чоловіка з Мишковичів, а я його знаю як байкера, приїжджав до нас на мотоциклі, а тут несе різдвяну зірку і колядує – і це дуже мене потішило, – сміється Руслана.
– Нам у ноги зимно, але тепло на душі, – поділилися захустчені учасниці колективу з села Котівка Люба і Олександра.
Завершували фестиваль учасники народного аматорського чоловічого ансамблю “Земляки” з Копичинців.
– Цього року наш колектив відзначає ювілей – тридцять років від заснування, – каже керівник ансамблю Ігор Галонський. – Ми привезли особливу колядку, яку ніхто не співає – “Гарна новина”. У ній ми дякуємо Богу за те, що Україна відродилась.
З освітленої сцени, яка ввечері сяяла, як різдвяна іграшка, велично звучала остання колядка зимового фестивалю "Во Вифлиємі нині новина". Небо світилося першими зорями, а люди підспівували "Христос родився, Бог воплотився".
– Такі фестивалі необхідні у нашому житті й потрібно шукати можливості фінансування подібних подій, – поділився секретар Копичинецької міської ради Андрій Патола. – Тому будемо моніторити відповідні культурні гранти і подавати заявки.
Староста Яблунова Андрій Балабух уже планує нові фестивалі.
– У травні готуємо фестиваль “У Яблунові яблуні цвітуть”, – розповів керівник села. – Влітку готуємось до фестивалю “Яблуновий спас”. Є у нас і спортивний фестиваль-чемпіонат області “Богатирські ігри”, і осінній – “Золота осінь”. Є спонсори, люди-підприємці, які допомагають у проведенні свят. За це їм щире спасибі.
Перед фестивалем і у день події на Яблунів не впала жодна сніжинка. Але люди святково колядували – і здавалось, ніби все навколо сяє особливим блиском свіжого різдвяного снігу, а ось морозець був і справді, як на Різдво…
Олена МУДРА.
