Булінг – різновид насильства. Його ознакою є систематичність, ролі чітко визначені – кривдник та постраждалий. Допомога у таких випадках потрібна не лише дитині, яка потерпає від цькування, а й агресору.
Що робити, якщо булером є ваша дитина? Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотиви такої поведінки; поясніть дитині, що за вчинення цькування загрожує адміністративна відповідальність; чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, однак не погрожуйте покараннями.
Повідомте, що будете спостерігати за її поведінкою; проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять зі шкільним психологом – агресія може бути ознакою емоційних проблем.
Зауважте, дитина-агресор не зміниться відразу. Це – тривалий процес, який потребує витримки і терпіння.
Зазначимо, за малолітнього або неповнолітнього кривдника відповідальність несуть батьки або особи, які їх заміняють. Особиста ж відповідальність наступає з 16 років.