Усі пацієнти – в електронному реєстрі
– Епідситуація із захворюванням на туберкульоз на Тернопільщині залишається складною і непередбачуваною, – зазначає Михайло Буртняк, заступник головного лікаря обласного протитуберкульозного диспансеру. – З одного боку ми реєструємо зниження захворюваності з року в рік в середньому на 10 відсотків, а з іншого – більшає хворих з деструктивною (запущеною) та бацилярною (пацієнт виділяє туберкульозну паличку і є небезпечним для людей) формами. Це насторожує і свідчить про те, що хворих у нас своєчасно не виявляють.
Серед людей, у яких діагностують туберкульоз, переважають соціально-незахищені верстви населення. Зокрема 53,6% з них – непрацюючі, 18,9% – робітники і службовці, 8 % – учні, 2,6% – особи без постійного місця проживання, 0,9% – особи, що повернулися з місць позбавлення волі. Серед вперше зареєстрованих хворих 15,8% – особи, які зловживають алкоголем, 1,4% – споживачі ін’єкційних наркотиків.
– Особливо нас турбує те, що в області продовжується реєстрація випадків мультирезистентного туберкульозу (недуга, стійка до медпрепаратів) – 87 випадків у 2018 році та ко-інфекції (поєднання туберкульозу з ВІЛ-СНІД) – 34 випадки , – додає Михайло Буртняк. – До речі, на Тернопільщині від туберкульозу найнижчий показник смертності в Україні. Разом з тим, втішного мало. Адже, якщо у 2017 році померло 45 осіб, то минулого, 2018, – 65 хворих. І це – насторожує. Серед померлих 87,7%- чоловіки, 78,5% – люди працездатного віку, 13,2% – люди до 40 років, 24,6% – до одного року спостереження. У 9 випадках діагноз поставлено посмертно.
За словами Михайла Буртняка, всі люди, які хворіли на туберкульоз, внесені в електронний реєстр, тож у будь-який час лікарі можуть простежити схеми лікування, обрати найефективніший варіант.
Більше уваги для груп ризику
Дуже важливо вчасно реєструвати хворих на туберкульоз. В Україні 24 відсотки таких пацієнтів не виявляють вчасно.
– У повному об’ємі не ведеться робота з групами підвищеного ризику, – зазначає Світлана Мадич, заступник головного лікаря з амбулаторно-поліклінічної роботи. – Це ВІЛ-інфіковані особи, особи, які контактують з хворими, курці, ті, що зловживають алкоголем і вживають наркотики, безробітні, без визначеного місця проживання, ті, що перебувають за межею бідності та інші. Виявлення туберкульозу – це, насамперед, завдання сімейного лікаря. Тому важливо, щоб ці фахівці діагностували недугу вчасно.
Симптоми, які мають насторожити: кашель, що триває більше двох тижнів, підвищена температура, що не спадає понад тиждень, утруднене дихання, біль у грудях, поганий апетит, слабкість, втрата ваги, підвищене потовиділення, кровохаркання, швидка втомлюваність.
Туберкульоз не оминає і дітей. Щоправда, в нашій області найнижчий показник в Україні. Минулого року захворіло 4 дітей і один підліток. Наймолодшій дитині – 3 роки.
– Масова туберкулінодіагностика відходить в минуле. Вона недоцільна. Особливої уваги як серед дітей, так і серед дорослих потребують групи ризику: діти контактні, які часто хворіють, мали в минулому позитивну пробу Манту. Рівень туберкулінодіагностики у 2018 році становив 13 відсотків. Цей препарат закупляють за кошти місцевого бюджету. Тому дуже важливо насамперед використати його для дітей з групи ризику. Це дасть найкращий результат.
Фтизіатричну службу реорганізують, а хворі лікуватимуться вдома
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) вперше оголосила туберкульоз кризою охорони здоров’я в 1993 році. А у 2018 році визнали ліквідацію туберкульозу глобальним пріоритетом. Експертна група заявила: якщо світ інвестує у низку заходів 10 мільярдів доларів щороку, включаючи дослідження та розробки, цільову профілактику та високу якість діагностики, хвороба за 25 років зникне.
Як же побороти туберкульоз? Насаперед, це швидка діагностика, виявлення груп ризику, тобто людей, які перебувають у контакті з хворими, та розробка нових ефективних вакцин. Сьогодні все більше хворих лікують амбулаторно. Медики переконані: вдома одужання настає значно швидше. З другого півріччя 2019 року в Україні запланований перехід на амбулаторне лікування хворих на туберкульоз. Кошти сімейним лікарям за супровід хворих з туберкульозом виплачуватиме Національна служба здоров’я України.
– Всі протитуберкульозні препарати пацієнти отримають безкоштовно, – зазначають у тубдиспансері. – Навіть для лікування побічних реакцій ми цього року отримуємо ліки.
Взагалі, фтизіатричну службу області чекає багато змін.
– Кількість хворих з кожним роком зменшується. Тому до кінця року плануємо на близько 75 відсотків скоротити ліжкомісця, – розповідає Вадим Рудик, головний лікар Тернопільського обласного протитуберкульозного диспансеру. – У зв’язку з прийнятою на рівні держави концепцією розвитку фтизіатричної служби, протитуберкульозних диспансерів з наступного року в Україні не буде. Їх реорганізують у єдині в області фтизіопульмонологічні центри. Інші протитуберкульозні заклади, які ми маємо в області – санаторії, дитсадки, дитячі інтернати, диспансерно-поліклінічні відділення у Чорткові і Кременці будуть закриті і перепрофільовані в інші медустанови. Зокрема, є варіант, що приміщення у Чорткові і Кременці перепрофілюють у хоспіси, адже ці міста стануть центрами госпітальних округів. У такий спосіб працівники наших відділень матимуть роботу.
У протитуберкульозному диспансері переконані, такі зміни виправдані і дадуть можливість ефективніше використовувати можливості закладу і його висококваліфікованих працівників.
